Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
18.02.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1290 / 1265
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) надано визначення наступних термінів: замовники - суб’єкти, згідно зі статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону; спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону. Положеннями статті 2 Закону конкретизовано, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Таким чином, виходячи зі змісту статті 3 Закону надано вичерпні критерії, відповідно до яких до замовників, які здійснюють закупівлю віднесено юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. Водночас статтями 1,4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об'єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Наголошено й на тому, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених галузевим законодавством щодо діяльності об’єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що об'єднання є неприбутковим та непідприємницьким товариством, основною функцією якого є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників та жодним чином не може здійснювати та забезпечувати потреби держави або територіальної громади. В місті Кривому Розі діє Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирного будинку де одержувачами коштів та замовниками робіт з капітального ремонту є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Враховуючи вищевикладене та керуючись змістом Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, просимо надати роз’яснення чи відноситься об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, у разі здійснення фінансування в межах затверджених міських програм та за рахунок місцевого бюджету до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про державні закупівлі». Заздалегідь вдячні за надання роз’яснень.
Відповідь
14.02.2020 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
1325 / 1284
Відповідно до п. 1.1. Додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії: Цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. Оскільки Замовник підписав заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 37-14.3/7-11 від 27.12.2018 р., то з 01.01.2019 р., його було приєднано на невизначений строк до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 48 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом. Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон):  Закупівля здійснюється відповідно до річного плану (ч. 1 ст. 4);  Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання (ч. 1 ст. 10). Оскільки виникла колізія між положеннями Закону та умовами Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, просимо надати роз’яснення: Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Як звітувати по такому договору якщо його строк дії безстроковий? Чи можливо потрібно укладати Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії щороку?
Відповідь
13.02.2020 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
1137 / 1181
На виконання вимог Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 (надалі – Наказ) замовником для проведення закупівлі заповнено та оприлюднено річний план закупівель (UA-P-2020-02-10-002239-a). При заповненні плану в 6. «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість 2 760 000,00 UAH. Електронними майданчиками додатково впроваджено заповнення в цьому пункті інформації про джерело фінансування закупівлі із зазначенням його суми. Форма річного плану затверджена Наказом не передбачає зазначення джерела фінансування та його суми. Чи має право Державна казначейська служба України відмовити в реєстрації договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до оприлюдненого річного плану у разі якщо в плані закупівель оприлюдненому на електронному майданчику в п. 6 «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість як 2 760 000,00 UAH, джерело фінансування – місцевий бюджет, сума – 0 UAH? В п. 5. «Код згідно з КЕКВ» зазначено наступну інформацію – КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
Відповідь
13.02.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1348 / 1337
Шановні пані та панове! Громадська організація «Спілка інвалідів стомованих хворих «Астом-Ілко», в особі президента Щербини Валентини Федорівни, звертається до Вас з проханням розглянути питання скасування проведення тендерних процедур по закупівлі виробів медичного призначення кало-сечоприймачів, які необхідно підбирати індивідуально кожному стомованому пацієнту та визначити правильною і ефективною систему Реімбурсації. На даний час у м. Києві і в деяких регіонах України проводяться тендерні закупівлі кало-сечоприймачів для часткового забезпечення стомованих хворих засобами догляду за стомою (кало-сечоприймачами), відсутній облік стомованих пацієнтів, через вкрай делікатну проблему (проблеми замовчуються, люди не готові у нашому суспільстві приймати людей з такою проблемою). В зв’язку з тим, що при тендерних процедурах виграє один, той або інший виробник, головним критерієм оцінки е вартість, а не якість виробів, проводиться нав’язування всім стомованим пацієнтам однакових засобів, які закупляються за державні кошти, ігнорується індивідуальний підбір засобів для кожної особи окремо, ігнорується право вибору засобів використання. Щоб запобігти проявам алергічних реакцій, подразнень та протікань, витрачання додаткових коштів на лікування шкіри навколо стоми, які з’являються при використанні засобів, необхідно правильно підібрати засіб по формі, виду, типу та фірми виробника. Крім кало-сечоприймачів стомовані потребують допоміжних засобів по догляду шкіри навколо стоми: пасти, присипки, серветки, пояса, дезодоранти для нейтралізації запахів. Підхід до забезпечення стомованих хворих засобами догляду через тендерні процедури не є ефективним, тому прошу вашого розуміння проблеми стомованих хворих в Україні та розглянути і підтримати питання забезпечення стомованих хворих України шляхом відшкодування (Реімбурсації). Пропозиції Щербини В.Ф. по забезпеченню через систему Реімбурсації підтримані громадськими організаціями стомованих хворих м. Одеси, м. Львова, Херсона, стомованими пацієнтами з усіх регіонів України та представниками фірм виробників. З повагою Президент ГОСІСХ » Астом-Ілко» В. Щербина
Відповідь
12.02.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1937 / 1771
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2