|
|
30.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» на підприємствах, що становлять суспільний інтерес, проводять конкурс з відбору суб’єктів аудиторської діяльності, які можуть бути призначені для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності цього підприємства.
Для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності.
Яким чином замовнику, що здійснює закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», який водночас є підприємством, що становить суспільний інтерес, організувати закупівлю послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності без порушення законодавства, зокрема враховуючи вимоги нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Адже у випадках, якщо запланована вартість закупівлі відповідних послуг становитиме від 50 до 200 тисяч гривень або ж дорівнюватиме або перевищуватиме 200 тисяч гривень, замовник має проводити спрощену закупівлю або процедуру закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та поряд з цим, як підприємство, що становить суспільний інтерес, має провести конкурс з відбору суб’єктів аудиторської діяльності, які можуть бути призначені для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності цього підприємства відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1131/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=063ceb65-ce9c-4beb-8888-d1a7da5ba084&lang=uk-UA
|
|
|
29.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати відповіді на наступні питання:
1. Замовником укладено «прямий» договір без використання електронної системи закупівель 21.01.2020 року на суму 121 000 грн. З часу укладення і до теперішнього часу поставка товару та оплати по цьому договору не здійснювались і здійснюватись не будуть (ціна вища ніж у інших постачальників, а сторона по договору не погоджується переглянути ціну). Якщо зазначений договір буде розірвано і укладатиметься новий договір з таким же предметом по цьому ж коду ДК 021:2015, але на суму до 50 000 грн. чи потрібно буде проводити спрощену закупівлю чи можна буде укласти договір без використання електронної системи закупівель?
2. Чи враховувати суму розірваного договору (по якому не було ні оплат ні поставок товару) при визначенні необхідності проведення спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім того, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз'яснення що розуміється під поняттям "об'єктивні обставини", яке випливає із змісту п.3 ч.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"-(виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі).
Чи можна вважати об'єктивними обставинами негоду, а саме буревій, тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із, зокрема виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі.
Тому, саме у випадку, коли існуючі обставини, наявні у замовника на конкретний момент, через об"єктивні причини спричиняють необхідність здійснення закупівлі та при цьому унеможливлюють дотримання строків для проведення спрощеної закупівлі, замовник самостійно приймає відповідне рішення, яке має бути аргументованим та за потреби підтверджуватись документально.
|
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
І. Згідно з частиною 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема:
якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Запитання 1: Чи зобов’язаний замовник вимагати від суб’єкта господарювання, з яким буде укладатись договір, документи, які вимагались в оголошенні про спрощені закупівлі, наприклад: довідки, гарантійні листи, інформацію/документи про право підписання договору про закупівлю, статут тощо?
ІІ. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема:
оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;
при цьому частиною 4 статті 41 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Поряд з цим, пунктом 24 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі;
Запитання 2: Якщо замовник не вимагає подання заповненого/підписаного/оформленого договору у складі пропозиції учасника спрощеної закупівлі чи має право замовник та переможець укладати договір за результатами спрощеної закупівлі на інших умовах аніж ті, що викладені у проекті договору?
Запитання 3: Чи має право замовник та переможець спрощеної закупівлі розширити та/або доповнити та/або деталізувати умови викладені в проекті договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Щодо питання 2, 3
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону установлено, що договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця спрощеної закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. У разі, якщо договір про закупівлю укладено з порушенням вимог цієї частини він є нікчемним (пункт 2 частини першої статті 42 Закону).
При цьому, оскільки пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Інформація щодо укладення договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання.
Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) встановлені категорії замовників, що використовуються у Законі.
При публікації процедур закупівель, категорія замовника згідно з положеннями Закону повинна міститися у річному плані, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні з відомостями про укладену рамкову угоду, звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи, оголошенні про проведення відкритих торгів, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, протоколі кваліфікаційного відбору, повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю, звіті про виконання договору про закупівлю.
З порушеного питання Мінекономіки надано роз’яснення від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 щодо визначення замовників, у якому зазначено що категоризація замовників, є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель.
При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме договорів укладених за результатами процедур закупівель які було проведено після внесення змін до Закону (введення у дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ), між замовником та казначейською службою виникло протиріччя з питання застосування законодавства.
Орган Державної казначейської служби, посилаючись на інформацію яка викладена у звіті про результати проведення закупівлі, вважаючи її істотною умовою, яка обов’язково повинна бути внесена до договору, вимагає від замовника внесення в преамбулу договорів - категорії замовника, та відмовляється реєструвати укладені договори без внесення зазначеної інформації.
Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 9 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, з порушеного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Водночас частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
З урахуванням зазначеного, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником, які є його сторонами і погоджують його умови.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону, та є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|