|
|
10.03.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Допоможіть розібратися з ситуацією. На початку року по коду ДК було виділено 80,0 тис. грн. Яку закупівлю необхідно проводити, якщо по цьому коду ДК вже укладено і оприлюднено декілька договорів на загальну суму до 50,0 тис. грн. Планується після 19.04.2020 укласти договір по цьому ж ДК приблизно на 20,0 тис. грн. Це буде вважатися новою закупівлею і необхідно оприлюднити лише звіт чи проводити спрощену закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, частиною третьою статті 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
06.03.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство міської ради провело процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт та уклало договір підряду з переможцем закупівлі. До виконання та фінансування робіт не приступали. Вартість закупівлі близько 2 млн. грн.
Який порядок передачі функції замовника іншому комунальному підприємству цієї ж міської ради по укладеному договору, зокрема з врахуванням норм ст. 521 Цивільного кодексу України ? Порядок документального оформлення та висветлення закупівлі в системі Прозорро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”.
Разом з тим повідомляємо, що аналогічна відповідь розміщена у запиті 678/2017 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=25f532e0-aedf-400d-967c-00bf164cbe0b&lang=uk-UA
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо процедури закупівлі – відкриті торги
Питання 1: 28.02.2020 розміщено протокол тендерного комітету на електронному торговому майданчику Smart Tender щодо виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та повернення до кваліфікації товариства – учасника.
При цьому, відбувся технічний збій, протокол не опублікований та Замовником не можливо здійснити повернення всіх учасників на кваліфікацію та проведення повторної кваліфікації. Чи буде це порушенням Закону?
Питання 2:
Відповідно до пункту 3 розділу 5 тендерної документації Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги». Під час подання (завантаження в електронну систему закупівель) документів тендерної пропозиції Учасник процедури закупівлі повинен накласти кваліфікований електронний підпис.
Відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації пропозиція учасника містить файл «sign.p7s» за результатами перевірка якого на веб-порталі https://acskidd.gov.ua/ встановлено наступне:
Результат перевірки підпису: Підпис перевірено успішно
Цілісність даних підтверджено
Назва файлу з підписом: sign (1)
Електронна печатка: назва відповідного учасника
Організація (установа): назва відповідного учасника
Код ЄДРПОУ: ______________
Посада: Електронна печатка
Час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для даних від Надавача): 28.12.2019 16:56:19
Сертифікат виданий: АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Серійний номер: _______________________
Тип носія особистого ключа: Незахищений.
Таким чином, учасником накладено на свою пропозицію електронну печатку, а не кваліфікований електронний підпис, як це вимагалось умовами тендерної документації. Чи буде це причиною відхилення пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 639/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=089ff18d-10d8-4ace-9f9f-c40799b762f3&lang=uk-UA
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «МАРГАЗ» пропонує розглянути внесення змін в ЗУ «Про публічні закупівлі» стосовно оскарження закупівель з відбору за рамковими угодами, оскільки процедура відбору за рамковою угодою не передбачає її оскарження в АМКУ. Судове оскарження процедури довгострокове та не захистить прав Учасника торгів, які порушуються при таких формах закупівель та повинні розглядатися АМКУ в рамках законодавства в сфері публічних закупівель. Маємо приклад, який на нашу думку, висвітлює вищевказану проблему.
Також хочеться звернути увагу на відсутність обов’язку у Замовників працювати за укладеними договорами за результатами закупівлі. На участь у закупівлі та відбори проб (в результаті закупівлі пального) Учасник несе певні витрати. Проте немає жодних гарантій, що Замовник буде співпрацювати за укладеним договором. Наприклад, у разі проведення відбору за рамковою угодою та укладенням договору про закупівлю Замовник оголошує новий відбір (можливо, у разі незадоволення Переможцем) та працює за першим договором короткий проміжок часу, який не дає можливості Переможцю навіть компенсувати витрати, пов’язані з участю у закупівлі. Пропонуємо передбачити відповідальність Замовника за невиконання умов договору в частині отримання певної кількості товару за укладеним договором, що забезпечить можливість суб’єктам підприємницької діяльності здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток в економічно рівноправних та конкурентних умовах.
За умовами Тендерної документації багатьох Замовників у м.Маріуполь також існує вимога, що у разі застосування Замовником до учасника за результатами раніше укладених договорів оперативно-господарських санкцій згідно ст.236 Господарського кодексу України, проведення претензійно – позовної роботи, щодо порушень умов Договору, Замовник має право відхилити пропозицію учасника.
Проте Замовники користуються цією вимогою у власних інтересах, штучно створюючи претензійно-позовну роботу, тим самим безпідставно дискваліфікують небажаних Постачальників. Пропонуємо передбачити у законодавстві обов’язок Замовника довести факт порушення, факт завдання шкоди, що може бути підтверджено лише рішенням суду на користь Замовника, що надасть можливість Постачальникам, які здійснюють свою діяльність у правовому полі, не потерпати від упередженого та дискримінаційного ставлення деяких Замовників та їх незаконних спроб укладати договори тільки з бажаними постачальниками.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою розробляється за формою примірної тендерної документації для процедури відкритих торгів, затвердженої наказом від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” та повинна містити обов’язкові складові, встановлені статтею 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю.
Поряд з цим пунктом 3 розділу ІІІ Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок) затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 визначено додаткові обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою, зокрема проект рамкової угоди, зміст якої відповідає вимогам, визначеним у розділі IV цього Порядку.
При цьому з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника/ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду.
Пунктом 4 розділу V Порядку встановлений строк для оскарження рішень замовника при проведенні закупівлі за рамковою угодою.
Разом з тим, оскарження процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди здійснюється відповідно до статті 18 Закону.
Отже, оскарження процедури закупівлі можливе саме на першому етапі при проведенні процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди. При цьому зазначаємо, що оскарження на етапі проведення відбору учасника згідно з умовами рамкової угоди для укладення договору про закупівлю не передбачено.
Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання будуть опрацьовані під час роботи Міністерства над удосконаленням законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 вступає в силу ЗУ "Про публічні закупівлі в новій редакції. У звязку з чим велика кількість закупівель будуть відбуватися за спрощеною процедурою.
Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини, АЛЕ не з метою уникнення процедури спрощеної закупівлі?
Приклад:
За кодом CPV 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення маємо суму на рік 90 тис. - отже визначились з процедурою - спрощена закупівля.
Але, за спицифікою діяльності замовник точно не знає коли та які саме перевезення будуть необхідні.
Відповідно приблизно заплануємо закупівлю в січні на 30 тис, в березні на 30 тис. та в жовтні на 30 тис. - всі за процедурою "спрощена закупівля".
Чи допустимий такий поділ, якщо на меті не маємо уникнення процедур?
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 нової редакції Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим пунктом 28 частини першої статті 1 нової редакції Закону визначено, що спрощеною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється у спосіб передбачений новою редакцією Закону, з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 нової редакції Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі необхідності здійснення закупівель замовником у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 нової редакції Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|