|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство має на 2018 рік кошторисних призначень за КЕКВ3132 (роботи)-450 тис.грн.
За зробленим проектом-1665 тис.грн.
На 2019-2020 рік кошти не передбачені.
Як визначити суму предмета закупівли?
Можливо ли укладання прямого договору на 450тис.грн. без застосування процедур закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю.
Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена.
На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ.
Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом.
В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції.
Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
23.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надайте нормативно-правовий акт, яким встановлюються вимоги до Звіту Мінекономрозвитку щодо публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 28.08.2018 № 3305-04/37929-07 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
23.08.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Де можна почитати роз'яснення щодо того, чи може одна і та ж особа бути наприклад, уповноваженою особою сільської ради та паралельно головою тендерного комітету відділу освіти? Якщо ні, тоді як правильно вчити якщо уповноважена особа одного замовника огосила відкриті закупівлі і вони будь ще тривати до 2-х місяців, а з 31 серпня вона повинна вже бути головою тендерного комітету іншого замовника? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому статтею 11 Закону визначено, що до складу тендерного комітету входять службові (посадові) особи, які є у штатній чисельності працівників замовника.
Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути саме працівники замовника.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 11 Закону зокрема уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Так, створення тендерного комітету або визначення Уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно, шляхом прийняття відповідного рішення.
|
|
|
22.08.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Державне підприємство в 2018 р запланувало придбати товар на суму 180 тис.грн
З початку року було укладено договір та опубліковано звіт на 150 тис.грн.
Зараз виниклі наступні ситуації:
1) Придбано товар за цим ж кодом на суму 1 тис. грн за авансовим звітом у ФОП(без укладання договору)
2) Придбано товар за цим ж кодом на суму 6 тис. грн без укладання договору у юр.особи(тобто згідно ЦКУ ст.208 ч.1 укладанням правочину між юр.особами є проста письмова форма - рахунок та накладна).
Питання -
1.Чи не порушуємо законодавство не укладаючи письмовий договір, якщо річна вартість закупівлі складає більше 50 тис.грн
2. Як в цих двох випадках ми повинні опублікувати звіт про укладений договір.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на подібне звернення міститься у запиті № 1116/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d5175de-a8ad-4f88-859d-e6ee69689ca3&lang=uk-UA
|