|
15.02.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно проводити протоколом тендерного комітету питання щодо внесення звіту про укладений договір та звіт про виконання. Або пубікація вказаних звітів відбувається без засідання комітету, наприклад на підставі службової записки тощо.
Чи може комітет зобов'язати членів ТД самостійно пубілкувати звіт про укладені договори, а не секретар?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому, виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Поряд з цим питання визначення обов’язків членів тендерного комітету розглянуто в запитах 48/2016 та 141/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e641b43b-0c64-479e-95d2-80d7c3d6a864&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=242d1e14-4fc0-4075-98d5-097b1f8aaafe&lang=uk-UA
Крім того, питання визначення осіб відповідальних за оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462
|
|
15.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає основною процедурою відкриті торги (ст.20), в результаті якої критеріями оцінки тендерних пропозицій є ціна або ціна разом із іншими критеріями (ст.28). За таким же принципом здійснюється оцінка пропозицій учасників на другому етапі конкурентного діалогу (ст.34).
Закон України "Про ціни і ціноутворення" встановлює види цін: вільні та державні регульовані (ст.10). Одним із способів державного регулювання є установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання граничних цін (ст.13).
Відповідно до Постанови КМУ від 26.10.2011 №1107 (пункт 5), плата за проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання (для отримання дозволу) визначається експертними організаціями відповідно до Постанови КМУ від 04.11.2009 №1251, якою встановлено порядок визначення "граничного розміру тарифу на проведення експертизи".
Виникають питання:
1) правомірності визначення замовником послуги з проведення експертизи її виконавця в результаті процедури закупівлі, з оцінкою цінової пропозиції.
2) правомірності зниження учасником процедури визначеної в порядку ПКМУ №1251 вартості проведення експертизи, незалежно від форм власності (термін "експертні організації" пункту 3 ПКМУ №1107).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпним.
Крім того, відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Отже, Законом надано право учаснику понизити ціну /приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни протягом одного етапу аукціону.
Разом з тим, з питання зниження ціни на послуги з проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, плата за яку затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2009 № 1251, пропонуємо звернутись до Державної служби України з питань праці, як до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Одночасно зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
15.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз`яснення як діяти, наразі триває кваліфікація переможця в відкритих торгах (3 учасники), відповідно учасник 2 написав звернення до замовника за розясненням у зв’язку з невідповідністю тендерної пропозиції вимогам тендерної документації учасника 1"де передбачається вимога щодо надання Учасником завіреної копії сторінок паспорту уповноваженої (уповноважених) особи (осіб), на підписання документів пропозиції", і вимагає дискваліфікувати переможця- учасника 1
Учасник 1- переможець подав також звернення на учасника 2, яке полягає в "ненаданню вище зазначені документи, а саме: в тендерній пропозиції зазначеного учасника відсутні копія паспорту та копія Довіреності на підписанта за договорами на представника" і вимагає його дискваліфікації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо дій замовника
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону.
Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Щодо дій учасника
Виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону, будь-яка фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України.
Так, відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
|
|
15.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати допомогу (розяснення), стосовно процедури закупівлі електричної енергії. Номер закупівлі ID: UA-2019-01-17-000545-a.
В даному випадку, засновником та кінцевим бенефіціаром учасника закупівлі є Замовник (згідно ЄДР). Згідно визначення пункту 16 статті 1 Закону"Про публічні закупівлі"
ці особи є повязаними. Частина 1 статті 17 Закону не містить ознаки повязаних осіб за такими крітеріями. Прошу допомогти прийняти правильне рішення.
З повагою, голова тендерного комітету Черкасиобленерго,
Людмила Кульбашна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону.
Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, замовник самостійно під час проведення процедур закупівель перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|
|
15.02.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно ДК 021:2015 30190000-7 (Офісне устаткування та приладдя різне) нам було виділено 198000. Ці кошти ми плануємо витратити протягом року згідно конкретних предметів закупівлі на:
1) канцелярські товари (98000 грн.), 2) папір для другу (50000 грн.) 3) грамоти (50000 грн.).
Перший договір на 15 тис гривень (канцелярські товари) ми плануємо укласти у березні. Залишок коштів плануємо витратити протягом року.
Якщо мова йде про предмет закупівлі 3019000-7 (канцелярські товари), де ми плануємо укладати декілька договорів протягом року. В додатку до річного плану ми повинні кожен раз вказувати суму закупівлі по кожному договору ?.
Наприклад перед укладанням договору на 15000 грн.,ми повинні внести в додаток до річного плану запис саме про 15000 грн. І якщо наступний договір буде укладено на 20500 буде укладено в червні, ми повинні знову вносити зміни додатку до річного плану, корегуючи стару запис і так кожного разу. Якщо в межах одного предмету (із конкретною назвою) ми плануємо укладати декілька договорів протягом року, ми зобов’язані кожен раз проводити засідання комітету, де вказувати інфо про зміни до додатку до річного плану, де вказувати що суму за предметом ДК 021:2015 30190000-7 (Офісне устаткування та приладдя різне) Канцелярські товари збільшено на 20500 грн, тепер вона дорівнює 35500 (15000+20500). Однак ми ж передбачили на початку року загальні витрати по вказаному предмету на суму 98000 грн.
Або ми маємо право одразу опублікувати всю суму за предметом 98000 грн., яку плануємо витрати на рік (поставити орієнтовний початок на березень, коли буде укладено перший договір ) та самостійно контролювати витрати за вказаним предметом. Не вносячи змін до додатку до річного плану кожного разу при укладені нових договорів. Адже всю суму на рік за предметом (з конкретною назвою – канцел товари) ми вже опублікували. І якщо на кінець року саме ця сума за предметом (канцелярські товари) буде зменшена або збільшена, лише тоді вносити зміни додатку. Залишаючи при цьому строку орієнтовний початок закупівлі, та лише змінюючи суму (наприклад з 98000 на 102 000 грн. у разі збільшення).
Прошу надати чітку відповідь на вказане запитання. У законодавстві про закупівлі існують правові плями (де кожен трактує норму як йому вигідно) , однак ми повинні доказувати свою правоту під час перевірок цього напрямку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню.
Таким чином, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі, очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
При цьому оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер внесення змін до річного плану закупівель (додатку до річного плану), то замовник може вносити такі зміни відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків, дотримуючись при цьому вимог частини сьомої статті 2 Закону.
|