Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
15.12.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1233 / 1244
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, зобов’язані затвердити антикорупційну програму юридичної особи та призначити Уповноваженого – особу, відповідальну за реалізацію антикорупційної програми. Також цей Закон покладає на юридичних осіб – учасників процедур закупівлі, передбачених, у п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону, низку інших обов’язків, зокрема щодо: - створення захищених анонімних каналів зв’язку (канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність та забезпечення викривачам умов для здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень; - отримання згоди Національного агентства з на розірвання трудового договору з Уповноваженим з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників). Ці обов’язки носять постійний (безперервний характер): налагоджена антикорупційна система у діяльності юридичної особи раз запроваджена, не може за логікою і суттю такої системи змінюватися в залежності від того, чи сьогодні підприємство є учасником процедури закупівлі, чи договір виконаний і підприємство не бере участі у нових закупівлях. В той же час відповідно до ч. 7, 8, 91 п. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право проводити перевірки виконання юридичним особами вимог Закону, вносити приписи та отримувати від юридичних осіб письмові пояснення. Це все вимагає правової визначеності щодо статусу юридичної особи як учасника процедури закупівлі. З цією метою просимо роз’яснити: 1. Чи обмежений статус учасника процедури закупівлі часовими рамками? Питання обумовлене тим, що Закон України «Про запобігання корупції» встановлює вимоги до юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі, тобто вказує на ознаку у теперішньому часі. 2. До якого моменту юридична особа зберігає статус учасника процедури закупівлі, якщо її тендерна пропозиція відхилена / акцептована / укладений договір про закупівлю? 3. Коли процедура закупівлі вважається завершеною? 4. Якщо юридична особа брала участь у процедурах закупівлі, виконала договір за його результатами та натепер не бере участі у процедурах закупівлі і брати не планує, чи є вона (зберігає) статус учасника процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь
15.12.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
963 / 993
Учасник відкритих торгів, у відповідності з вимогами тендерної документації, завантажив у складі своєї тендерної пропозиції - цінову пропозицію за формою визначеною умовами тендерної документації, яка містить ціну пропозиції цього учасника. При цьому, під час зазначення інформації про ціну своєї пропозиції в електронній системі закупівель, учасником зазначено значно більшу сумму ніж було ним зазначено у ціновій пропозиції у складі поданої тендерної пропозиції. Разом з цим ціна перед початком та завершенням аукціону не змінювалась. Запитання: 1) Чи є невідповідність ціни у ціновій пропозиції та ціни зазначеної в електронній системі закупівель підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника? 2) Чи вважається невідповідність ціни у ціновій пропозиції та ціни зазначеної в електронній системі закупівель підставою для відміни торгів на підставі неможливості усунення порушення з боку замовника.
Відповідь
14.12.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
1324 / 1351
Замовник двічі провів відкриті торги за річним планом на 2020 рік. Двічі торги відмінені через недостатню кількість учасників. Чи можливо проводити переговорну процедуру закупівлі відповідно до п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" за річним планом на 2021 рік?
Відповідь
07.12.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1116 / 1106
п. 4 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що вартість життєвого циклу - сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації. У ст. 22 Закону передбачено, що у разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі. Ст. 29 Закону визначено розгляд та оцінку тендерних пропозицій. ч. 3 ст.29 Закону передбачено, що Критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. ч. 4. ст. 29 Закону У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з: 1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів; 2) технічним обслуговуванням; 3) збором та утилізацією товару (товарів); 4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля). У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни або вартості життєвого циклу, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу. Однак у електронній системі закупівель відсутня технічна можливість щодо проведення закупівель з розрахунком життєвого циклу, чи оголошення закупівлі без очікуваної вартості у разі якщо застосовується розрахунок вартості життєвого циклу. Враховуючи викладене та у разі оприлюднення оголошення закупівлі із застосуванням розрахунку вартості життєвого циклу, як діяти Замовнику під час розрахунку очікуваної вартості, оскільки оприлюднена ним очікувана вартість закупівлі буде меншою ніж вартість за розрахунком вартості життєвого циклу?
Відповідь
01.12.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1079 / 1178
До складу підприємства входять 6 лісництв, які знаходяться в 5 різних адміністративних районах та не є самостійними підрозділами. П'ять з них відносяться до малих непобутових споживачів, бо потужність електроустановок, приєднаних до електричних мереж, становить менше 50 кВт і попадають під дію універсальної послуги. Один підрозділ має електроустановку потужністю 120 кВт і отримувати електроенергію повинен за вільними цінами. Сума закупівлі менше 200000,00 грн по всьому підприємству. Як нам провести закупівлю електроенергії? Провести спрощену процедуру закупівлі за лотами? П'ять переговорних процедур та одну спрощену?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2