|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь ласка чи можна вважати нагальною потребою здійснення спрощеної закупівлі без використання для електронної системи закупівлю капітального ремонту даху школи, якщо є припис ДСНСУ щодо усунення порушень по протипожежних заходах до 1 вересня 2020 року (які передбачені у капремонті), а також у кошторисній документації час виконання робіт - літній період.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом другим пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі абзацу другого пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
є обєкт «Реконструкція, нове будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя (Реконструкція пасажирського перону КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» з будівництвом нових місць стоянки для повітряних суден) на вул. Блакитній, 4 у Шевченківському районі м. Запоріжжя» . В кошторисну документацію входять додаткові послуги в тому чіслі і екологічні
Консультаційної підтримки щодо розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД
Чи можна їх визначати окремо по об'єкту будівництва - закупівля до 50 000,00 грн без використання ЕСЦ за кодом 9071. В річному плані закупівель за кодом 9071
на суму 300 000,000 грн проведена закупівля.
Згідно роз'яснень
при визначенні предмета закупівлі робіт діємо таким чином:
— роботи з капітального ремонту по одній будівлі сумуємо для визначення очікуваної вартості усього обсягу робіт. Такі роботи є одним предметом закупівлі;
— виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні роботи по одному об’єкту є окремими роботами та окремими предметами закупівель;
— витрати на проектні роботи, експертизу проектної документації, здійснення технічного нагляду по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель. Чи можна по об'єкту важати 9071 грн окремо чи сумувати з планом. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт.
|
|
30.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз’яснення щодо правильності виконання дій зі сторони замовника.
Замовником оголошено спрощену закупівлю на виконання робіт з капітального ремонту, згідно з її вимогами учасник повинен у складі пропозиції надати цінову пропозицію та розрахунок договірної ціни у форматі imd.
Учасником надано цінову пропозицію у розмірі 100 000, 00 грн., в той час як договірну ціну він надав у розмірі 98 000,00 грн. У вимогах до закупівлі не зазначається, що сума договірної ціни повинна дорівнювати ціновій пропозиції, але це є само собою зрозумілим. Чи є невідповідність сум цінової пропозиції учасника та договірної ціни підставою для його відхилення? Чи маємо ми право укласти договір на 100 000,00 грн., та одразу до нього укласти додаткову угоду на зменшення суми договору до 98 000,00 грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання.
Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) встановлені категорії замовників, що використовуються у Законі.
При публікації процедур закупівель, категорія замовника згідно з положеннями Закону повинна міститися у річному плані, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні з відомостями про укладену рамкову угоду, звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи, оголошенні про проведення відкритих торгів, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, протоколі кваліфікаційного відбору, повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю, звіті про виконання договору про закупівлю.
З порушеного питання Мінекономіки надано роз’яснення від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 щодо визначення замовників, у якому зазначено що категоризація замовників, є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель.
При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме договорів укладених за результатами процедур закупівель які було проведено після внесення змін до Закону (введення у дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ), між замовником та казначейською службою виникло протиріччя з питання застосування законодавства.
Орган Державної казначейської служби, посилаючись на інформацію яка викладена у звіті про результати проведення закупівлі, вважаючи її істотною умовою, яка обов’язково повинна бути внесена до договору, вимагає від замовника внесення в преамбулу договорів - категорії замовника, та відмовляється реєструвати укладені договори без внесення зазначеної інформації.
Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 9 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, з порушеного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Водночас частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
З урахуванням зазначеного, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником, які є його сторонами і погоджують його умови.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону, та є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено СПРОЩЕНУ процедуру закупівлі робіт з капітального ремонту, в ході якого виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт.
Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Далі – Закон) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Разом з тим, ч. 1 ст. 13 Закону визначено, що ЗАКУПІВЛІ можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 13 Закону).
При цьому, відповідно до змісту п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника можлива лише за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення ТЕНДЕРА.
Яким чином здійснюється закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника (п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону) за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення СПРОЩЕНОЇ ПРОЦЕДУРИ?
Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
|