|
|
24.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В 2014 році мені встановили 1 категорію економіста. Маю відповідну освіту і працювала економістом, спочатку 2 категорію встановили, а через два роки 1 категорію. При звільненні в тудовій не було зроблено такий запис про присвоєння категорії. На сьогодні на іншій роботі кажуть, що підставою встановлення окладу по 1 категорії економіста може бути тільки запис в трудовій, а витяг з наказу про встановлення категорії може бути підставою для встановлення оклада економісту 1 категорії? В трудовій вже є записи, після того як звільнилася з підприємства, де була встановлення 1 категорія економіста. Проконсультуйте, що можно зробити в даній ситуації. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
15.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник відкритих торгів, у відповідності з вимогами тендерної документації, завантажив у складі своєї тендерної пропозиції - цінову пропозицію за формою визначеною умовами тендерної документації, яка містить ціну пропозиції цього учасника.
При цьому, під час зазначення інформації про ціну своєї пропозиції в електронній системі закупівель, учасником зазначено значно більшу сумму ніж було ним зазначено у ціновій пропозиції у складі поданої тендерної пропозиції.
Разом з цим ціна перед початком та завершенням аукціону не змінювалась.
Запитання:
1) Чи є невідповідність ціни у ціновій пропозиції та ціни зазначеної в електронній системі закупівель підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника?
2) Чи вважається невідповідність ціни у ціновій пропозиції та ціни зазначеної в електронній системі закупівель підставою для відміни торгів на підставі неможливості усунення порушення з боку замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону. Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
Своєю чергою, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замовник відміняє процедуру закупівлі, виходячи зі змісту статей 32 та 40 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
10.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
по пункту 2 Примірної методики, затвердженної наказом №275:Для визначення вартості закупівлі послуг, Замовнику не надано достатню кількість комерційних пропоззицій. В минулому періоді була аналогічна закупівля, крім того здійснено аналіз аналогічних закупівель в системі ПРОЗОРО. ПИТАННЯ: застосовувати можна тільки одну - власну закупівлю, чи можна усереднити три закупівлі інших замовників ???
Питання друге. В абз 3 пункту 2 мова йде про індекс інфляції, а в абзаці 4 коєф індексації. Що нам небхідно застосовувати.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості.
Щодо питання 1
Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер.
Виходячи з пунктів 2 розділів І "Загальні положення" і III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг може здійснюватися на підставі закупівельних цін попередніх закупівель, тобто цін на товари власних проведених процедур, або укладених угод (договорів, додаткових угод, рахунків-фактур тощо) інших організаторів закупівель, як вже виконаних, так і діючих.
При цьому, у разі якщо закупівлі інших замовників співставні за параметрами, умовами закупівель тощо, замовник може використовувати вказані закупівельні ціни.
Водночас способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, тому вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
Щодо питання 2
Відповідно до абзаців 3-5 пункту 2 розділу III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики для розрахунку очікуваної вартості можуть використовуватись як ціни попередніх власних закупівель замовника (укладених договорів) аналогічних/ідентичних товарів/послуг, так і ціни відповідних закупівель минулих періодів, інформація про які міститься в електронній системі закупівель "Prozorro", з урахуванням індексу інфляції, зміни курсів іноземних валют (у разі, якщо в наявності є валютна складова в ціні товару/послуги), які приведені до єдиних умов.
Як інформаційні джерела використовуються: для індексу інфляції - офіційний вебсайт Державної служби статистики України, для курсів іноземних валют - офіційний вебсайт Національного банку України.
З метою встановлення поточних цін, до цін попередніх закупівель застосовується коефіцієнт індексації, розрахований за допомогою калькулятора індексації на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.
Базисним місяцем, який застосовується для розрахунку коефіцієнта індексації, є місяць, наступний за місяцем укладання угоди у минулому періоді; коефіцієнт індексації розраховується відносно місяця, що передує місяцю, у якому здійснюється розрахунок очікуваної вартості. Коефіцієнти індексації розраховуються щодо кожного джерела інформації про ціни. В подальших розрахунках очікуваної вартості використовується мінімальний коефіцієнт індексації.
|
|
|
04.12.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни – відбувається зміна істотних умов договору.
Підприємство уклало Договір за результатами проведених відкритих торгів на закупівлю послуг з охорони об»єктів (код 79710000-4 національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - охоронні послуги) .
Відбулася зміна розміру мінімальної заробітної плати , внаслідок чого зросла вартість однієї години охорони ( у договорі встановлений порядок зміни ціни при зміні мінімальної заробітної плати) . Чи маємо право при зміні ціни за одну годину охорони збільшити ціну договору про закупівлю ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
26.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як працювати Замовникам з 3 грудня 2020 року відповідно до змін щодо електронізації ст. 17 Закону. Який алгоритм зазначення вимог в тендерній документації, як бути із довідками переможця відкритих торгів та які конкретно документи вимагати від учасників (чи можна на підтвердження кожної з підстав вимагати довідки, зважаючи на відкритість усіх реєстрів).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, який містить вичерпну інформацію щодо встановлення замовником вимог в тендерній документації щодо учасників процедури закупівлі та переможця процедури закупівлі відповідно до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|