|
01.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є вакцина лікарським засобом в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі і під яким кодом дк 021:2015 її закуповувати ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1660/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30dd2c06-c353-40ec-9418-fbffab01aa28&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Отже, з порушеного питання пропонуємо додатково звертатися до МОЗ.
|
|
01.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
ЄДР осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення містить інформацію про учасника закупівлі за 2014 рік
чи є підставою для відхилення такого учасника?
чи має термін давності така інформація?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Положення). Згідно з пунктом першим розділу 1 Положення визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.
Водночас відповідно до пункту першого розділу 2 Положення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.
У свою чергу, пунктом вісім розділу 2 Положення підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Поряд з цим пунктом 11 розділу 2 Положення визначено, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, є ухвала суду про звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру за визначеними у статті 96-5 Кримінального кодексу України обставинами.
При цьому згідно з частиною першою статті 17 замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Водночас питання застосування статті 17 Закону розглянуто в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
29.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно переліку Постанови від 20.03.2020р № 225 маємо право закупити без застосуання процедури (спрощена/відкриті торги) товари, роботи і послуги.
В розділі: Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень, код 3821 00 00, 9018 - Набір для відбору матеріалу: тампон дакроновий, пробірка з транспортним середовищем, згідно нашої потреби є необхідність тільки в частині набору: тампон дакроновий - чи маємо право купити цю позицію відповідно, Коду згідно з УКТЗЕД 3821 00 00, 9018 цієї постанови (№ 225) - без застосування процедур?
Як вірно обирати з переліку товари: по коду УКТЗЕД, чи по назві товару, яка дословно прописана?
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
|
|
28.01.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
ст. 66 Цивільного кодексу України заклади охорони здоров’я, в яких перебуває недієздатна особа, здійснюють опіку над такою особою. сті 67 кодексу встановлюються вимоги до опікунів «Опікун забов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного». Піклування про якісне, безпечне харчування своїх підопічних є складовою їх соціального захисту. У пункті 9.3. розділу 9 Положення затверджено: «Директор та працівники інтернату несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров’я підопічних, дотримання їх прав і запобігання дискримінації щодо них.»
Тобто, годування підопічних натуральними безпечними продуктами є актом їх соціального захисту. Неціновий критерій оцінки тендерної пропозиції при закупівля молочних продуктів для недієздатних хворих такого критерію, як натуральність продукту, відповідає критерію соціального захисту, який пов’язаний із предметом закупівлі, а також повністю відповідає вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» та чинному законодавству України взагалі.
Просимо дати роз'ясненнящодо правомірності встановлення нецінового критерію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
При цьому, вибір критеріїв оцінки можливий з чотирьох варіантів, а саме:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна разом з іншими критеріями оцінки; або
4) вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки.
Водночас іншими критеріями оцінки можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
При цьому цей перелік нецінових критеріїв не є вичерпним.
Таким чином, замовники, окрім ціни або вартості життєвого циклу, можуть застосовувати й інші критерії оцінки. У такому разі, замовники у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначають їх вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій.
При цьому зазначаємо, що питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу, за якою ніяких обмежень щодо ваги критеріїв немає. Водночас питому вагу кожного нецінового критерію та їх кількість замовник визначає самостійно.
Отже, перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
27.01.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!Підскажіть,як Замовнику- бюджетній установі, посеред опалювального періоду не залишити своїх мешканців (серед яких більше 40 чоловік є ліжково хворими) без газового опалення,коли постачальник виявився недобросовістним, підписавши договір на постачання природного газу, здійснив поставку певної кількості товару відповідно умов договору, а далі вирішив за один день збільшити ціну за одиницю товару відразу на 100% від попередньої ціни (шляхом укладання 8 додаткових угод), при цьому у всих угодах застосовує ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України,тому ціна з мінімальної до максимальної зростає протягом одного дня. Свої дії постачальник мотивує тим, що на даний період ціна на ринку дійсно виросла, на підтвердження росту ціни на відповідному ринку надав де-кілька Довідок торгово-промислових палат, додатково мотивував свою дію тим, що відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", зміна ціни на природний газ, є винятком (не має чіткого роз’яснення як часто постачальник може змінювати ціну на природний газ,(кожну годину, чи добу), відповідно Закону вимагається лише документальне підтвердження зміни ціни на відповідному ринку) ,постачальник не вбачає в своїх діях порушення чинного законодавства України, тому не йде на компроміси. Казначейство відмовляє в реєстрації даних угод, мотивуючи свої дії тим, що ціна не може зростати протягом однієї доби не більше ніж на 10%.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому відповідь щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України розглянута у запиті № 815/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4d26bd4-4fb9-4f22-834d-1ec844f23c3c&lang=uk-UA
|