|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Договір між Веселівською селищною радою та КП "Аптечне об'єднання "Фармація" Запорізької обласної ради на відшкодування вартості препаратів інсуліну. Чи потрібно вищевказаний договір опублікувати в ЕСЗ "Прозорро". Вартість договору складає 474224,00 грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить відповідь на питання щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
|
|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник-юридична особа (ТЕАТРАЛЬНО-ВИДОВИЩНИЙ ЗАКЛАД КУЛЬТУРИ), що відповідає ознакам п.3 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір укласти договір про надання послуг з акторскої та режисерської діяльності на суму, що перевищує 50 тисяч гривень на рік, з метою створення витвору мистецтва (театральної вистави) та залучити акторів та режисерів як фізичних осіб до театральної вистави.
Зокрема, згідно абз.2 статті 20 розділу V ЗУ "Про театри і театральну діяльність", керівник державного чи комунального театру може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку, визначеному Законом.
Виникають такі питання:
1.Чи цивільно-правовий договір, на підставі якого художній керівник театру залучає актора чи режисера для участі у виставі є договором про закупівлю у розумінні Закону, та є предметом регулювання Закону?
У разі, якщо при укладанні цивільно-правового договіру з актором треба регулюватися Законом, то:
2. Чи існують додаткові вимоги до договору, крім передбачених ЦК, ЗУ "Про театри і театральну діяльність"?
3. Як визначати предмет закупівлі в такому разі? Разом по всім акторам та режисерам на рік за кодом ДК чи окремо по кожному? А також постає питання планування, адже спланувати таку діяльність досить важко.
3. Відповідно до п.2 част.7 ст.3 Закону, якщо вартість закупівлі дорівнюватиме або буде перевищувати 50 тисяч гривень та буде меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст.3 Закону, закупівлю можна здійснювати без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, а саме - предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання. У разі здійснення таких закупівель, замовник за Законом обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому звіт обов’язково повинен містити інформацію: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю; реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта надавача послуг; місце проживання надавача послуг та номер телефону; ціну та строк виконання договору.
Виникає питання:
Така публічна інформація може створити значні труднощі для акторів та представників художнього персоналу, оскільки порушує норми Закону України «Про захист персональних даних» та статтю 32 Конституції України, яка надає право людині на невтручання в її особисте життя, в тому числі у розмір гонорарів, які вони отримують. Чи обов‘язково у даному випадку подавати звіт та розкривати персональну інформацію про фізичну особу-актора чи режисера?
4. Чи необхідно актору для укладання такого договору реєструватись на сайті ПРОЗОРРО і як це зробити, якщо він фізична особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання.
Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;.
Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ".
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини.
Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України.
В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як оформити договір із учасником спрощеної закупівлі, якщо пропозицію надало ПАТ, а після визначення переможця назва змінилася на ТОВ? Які документи необхідно надати учаснику додатково для підтвердження правонаступництва?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву.
Крім того, згідно з частиною першою статті 56 Господарського кодексу України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю) може бути утвореним за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства.
Згідно статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.
Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
|
|
|
04.02.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У січні 2021 року укладено договір на постачання природного газу на суму 49920,00 грн. 04.01.2021 на Прозорро розміщено звіт про укладання договору про закупівлю. Договір зареєстровано у ДКСУ. 20.01.2021 Миколаївгаз Збут надає додаткову угоду щждо збільшення ціни на газ з 01.01.2021. Автоматично сума договору збільшилась та стала 55836,00 грн. При реєстрації додаткової угоди в ДКСУ, казначейство не реєструє допугоду та вимагає проведення спрощеної процедури закупівлі. Що робити замовнику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь на питання міститься у запиті № 145/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=725a442b-c05f-4630-b60c-0bf5a0875840&lang=uk-UA
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|