|
|
16.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Ситуація наступна:вже на етапі, коли замовник опублікував протокол розгляду тендерних пропозицій та повідомлення про намір укласти договір, але ще до моменту укладання договору з переможцем, виявилося, що умови тендерної документації містять в собі суперечливі умови в різних пунктах тендерної документації в плані термінів дії тендерних пропозицій. В одному пункті документації йдеться, що пропозиції діють протягом 90 днів З ДАТИ РОЗКРИТТЯ ПРОПОЗИЦІЙ, в формі тендерного пропозиції згідно з Додатком-протягом 90 днів З ДНЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ. Звісно, що ці дати ніяк не можуть співпадати. Чи є це порушенням і чи повинен замовник скасувати торги через неможливість усунути порушення, що виникли в ході виявлених порушень законодавства? І що робити учаснику в такому випадку? Писати вимогу замовнику на електронному майданчику?. Для підтвердження слів вкладємо Тендерну документацію, де жовтим кольором виділено розбіжності
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Водночас повідомляємо, що питання виправлення помилок міститься у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Поряд з цим рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства.
|
|
|
16.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, скажіть будь-ласка, чи проводити ви навчання/семінари/тренінги з питань проведення публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F22899-06
http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F17934-03 розміщено листи від 31.05.2019 № 3305-04/22899-06 “Щодо оновлення он-лайн курсу” та від 25.04.2019 № 3305-04/17934-03 “Щодо інформаційних джерел та аналітичних інструментів у сфері публічних закупівель”.
При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі за посиланням http://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e5af475f-cd00-4880-b6e3-19e414b23e78&title=ZagalnaInformatsiia розміщена загальна інформація щодо професіоналізації сфери публічних закупівель.
Крім того, Мінекономрозвитку розроблено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” (затверджений наказом Мінсоцполітики від 18.02.2019 № 234), який містить вимоги до знань, умінь та навиків, освіти та кваліфікації спеціалістів, які відповідальні за закупівельні процеси та знаходиться на сайті Мінекономрозвитку за посиланням http://bit.do/eULjA
Поряд з цим Мінекономрозвитку починаючи з 2017 року залучаються до запровадження освіти з питань публічних закупівель вищі навчальні заклади. Результатом такої роботи стало впровадження у понад 20 навчальних закладах державної та приватної форми власності навчальних дисциплін, модулів або спеціалізації, з яких декілька державних навчальних закладів запровадили спеціалізацію на магістерських програмах. Так, на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv можна ознайомитися з інформацією щодо навчальних дисциплін ВНЗ та магістерських програм у ВНЗ.
Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 № 2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/LegislativeActs/Detail?lang=uk-UA&id=2de58d88-275e-4e05-9c49-8e592703fb6b відповідно до якого рекомендовано керуватись примірними навчальними програмами суб’єктам господарювання, на основі яких проводиться навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель.
Разом з тим, оскільки Законом передбачено право проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель, періодичність, доцільність, а також суб’єкти господарювання, на основі яких проводиться навчання, визначаються замовником самостійно.
|
|
|
16.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
звертаємось до Вас з проханням надати роз'яснення чи можна проводити закупівлю Комп’ютерного обладнання для навчальних кабінетів початкової школи нової української школи, а саме: портативний ноутбук вчителя кабінету початкової школи та комплект, до складу якого входить: багатофункціональний пристрій (принтер-сканер-копір) і ламінатор з витратними матеріалами для початкової школи за кодом ДК 021:2015 код 30230000-0 – комп’ютерне обладнання, враховуючи положення наказу Міністерства освіти і науки України №137 від 13.02.2018р. “Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи”.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
|
|
|
16.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Начальник хоче покласти на тендерний комітет повноваження щодо відбору контрагентів для укладення договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн. Натомість тендерний комітет проти, вказуючи на те, що займається лише закупівлями із застосуванням ЕСЗ. Чи можна наказом начальника про затвердження положення про тендерний комітет, покласти на ТК функції відбору контрагентів для укладання договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Отже, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень тендерного комітету щодо проведення допорогових закупівель.
Водночас повідомляємо, що питання визначення осіб, відповідальних за проведення допорогових закупівель, розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462
При цьому, ураховуючи, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, керуючись абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону, замовник має визначати предмет закупівлі у відповідності до Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
|
|
|
15.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надайте роз'яснення. Відповідно до вимог форми оприлюднення відкритих торгів на закупівлю робіт Замвник повинен вказувати "умови оплати". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт. Якщо Замовник напевно не знає захоче майбутній підрядник отримувати аванс, чи повинен він вказувати в оголошенні про закупівлю "умову оплати" надання 30 % авансу? Чи є в цьому обов'язковість ?! І якщо вказувати потрібно, а при підписанні договору підрядник відмовиться від авансу, чи не буде порушення ЗУ "Про публічні закупівлі" ?!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) затверджені форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.
Так, форма оголошення про проведення відкритих торгів містить, зокрема поле умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).
Звертаємо увагу, що в полі Умови оплати замовник зазначає тип оплати: аванс, післяплата.
Крім того, інформуємо, що з питання заповнення поля “Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)” можна ознайомитися на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону).
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
|