|
|
26.09.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
При наданні еквівалентного товару чи потрібно надати сертифікат відповідності, чи достатньо заповнення технічної специфікації?
В разі якщо потрібний сертифікат відповідності, то ким він повинен бути виданий?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому додатово пропонуємо ознайомитись із відповіддю за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=518fbd4f-b9a0-475c-a961-bf762c5e9166&lang=uk-UA
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, з питань вимог, установлених у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.
|
|
|
09.04.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Нашою установою проведено відкриті торги по придбанню легкового автомобіля, після завершення торгів, оголошення переможця, підписання договору його завантаження в систему через 12 днів було з’ясовано, що на сайті відсутня інформація про накладання ЕЦП яке накладається після завантаження підписаного договору, ЕЦП накладалось у день завантаження договору в систему. Чому не спрацювала система, не зрозуміло. Нами було повторно накладено ЕЦП.
Станом на 09.04.2019р. переможець торгів виконав умови договору, поставив автомобіль, але казначейство відмовляється реєструвати договір та проводити оплату посилаючись на несвоєчасне накладання ЕЦП.
Торги по вказаному предмету закупівлі проведено у відповідності до чинного законодавства спираючись на такі принципи, як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівлі, недискримінація учасника, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерної документації, добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, скарг від учасників не надходило, переможця визнано системою, тендерна пропозиція відповідає вимогам тендерної документації договір підписаний та виконаний переможцем.
Просимо Вас прискорити надання роз’яснення щодо вирішення проблеми, в зв’язку з тим, що згідно чинного законодавства на реєстрацію автомобіля відведено 10 днів.
Дякуємо за розуміння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 (далі – Порядок розміщення інформації), розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. При цьому пунктом 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. Після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.
Водночас перелік форм документів у сфері публічних закупівель, складання яких передбачає використання замовником кваліфікованого електронного підпису посадової особи, визначений пунктом 1 Наказу.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Крім того, повідомляємо, що пунктом 6 Порядку розміщення інформації визначено, що у випадку технічних збоїв під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизовані робочі місця, які призводять до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації. Питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
|
|
|
03.08.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт по будівництву/капітальному ремонту, з укладанням договору на декілька років?Чи термін дії договору на закупівлю буд'якого предмету закупівлі обмежується 1-м роком ? У законі України Про публічні закупівлі не вказані відповідні на дані питання, про те там є п.5 ст.36 в якому вказується що "Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році" що наводить на думку що договір (незалежно від предмету закупівлі)можна укладати терміном лише у 1 рік.
Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт по будівництву/капітальному ремонту, з укладанням договору на декілька років?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону.
Так, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Крім того, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Разом з тим, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
|
|
|
04.07.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство здійснює закупівлі пального ціна на яке постійно коливається на ринку. Пунктом 2 ч. 4. ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної у договорі. Так, збільшуючи ціну на пальне нам доводиться зменшувати кількість товару, аби не збільшилась загальна сума визначена у договорі. Пунктом 5 ч. 4 ст. 36 Закону передбачена можливість узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) Запитання: Чи можна при подальшій зміні ціни в бік зменшення (керуючись п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону)відповідно збільшувати кількість товару не перевищуючи при цьому початкової кількості на яку було проведено торги та яка була зазначена у договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
03.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) не визначено розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону при проведені процедури відкритих торгів.
Однак, відповідно до п. 6.4 Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП «Зовнішторгвидав України» вiд 13.04.2016 №35, крок аукціону, який зазначається у гривнях і вираховується як відсоткове відношення до очікуваної вартості Закупівлі, має знаходитись у діапазоні від 0,5% до 3% від очікуваної вартості закупівлі.
Крім того, стаття «Як працює модуль «Аукціон»» на сайті http://infobox.prozorro.org, також містить рекомендовані межі мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону, а саме 0,5-3% від бюджету.
Проте, досвід проведення закупівель за процедурою відкритих торгів з очікуваною вартістю понад 20-30 млн. грн. виявив значне звуження конкурентного середовища та унеможливлення для Учасників знижувати ціну їх тендерних пропозицій під час аукціону у разі визначення мінімального кроку пониження ціни у розмірі 0,5 відсотка або більше від очікуваної вартості закупівлі у зв’язку із занадто великим кроком пониження ціни.
Виходячи з вищезазначеного, прошу надати роз’яснення чи має право Замовник не порушуючи вимог Закону визначати розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону нижчим за 0,5% від очікуваної вартості закупівлі при проведені процедури відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Поряд з цим, Закон не встановлює мінімальний та максимальний кроки пониження ціни.
При цьому згідно з пунктом 2 Наказу 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
Так, згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|