|
|
20.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення публічних закупівель» за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм тощо.
Роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
Отже, виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні, проектні роботи, експертиза проектної документації, здійснення технічного, авторського наглядів та інші «супровідні» послуги по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель.
Під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторисного розрахунку на весь об’єкт будівництва. Зведений кошторисний розрахунок – це кошторисний документ, який визначає повну вартість будівництва, враховуючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Враховуючи наведене вище, якщо супровідні роботам послуги по будівництву включені до зведеного кошторисного розрахунку, та вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт по будівництву, то такий предмет закупівлі належить до робіт. Предмет закупівлі в обов’язковому порядку має бути відображений у річному плані закупівель та додатку до нього .
У зв’язку із цим у Замовника виникає питання, чи об’єднуються (сумуються) за одним кодом «інші супроводіні послуги» по різним об’єктам будівництва в один?
Як відобразити у плані закупівель, що послуги , які йдуть за одним кодом, але вони відносяться до різних об’єктів будівництва .
Зазначаємо, що вартість супровідних послуг, у конкретному випадку – послуги з консультування у сфері (Консультаційної підтримки щодо розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД (ДК 021:2015 90710000-7 Екологічний менеджмент), не перевищує 50 тис грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1733/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", який містить зокрема інформацію щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
|
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 7 Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом Мінекономіки України 17.03.2016 р. забезпечення участі команд у спортивних заходах (змаганнях) здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу. Просимо надати роз'яснення чи підпадають послуги по нерегулярному перевезенню міських спортивних команд для участі у всеукраїнських змаганнях та навчально-тренувальних зборах під вищезазначений п. 7 Порядку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку у конкретних випадках.
|
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Відповідно п. 5 розділу ІІ Наказу МЕРІТУ № 454 від 17.03.16 р., «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» «Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів». Дію даного наказу скасовано. В редакції нового наказу № 708 від 15.04.20 р. ця норма чомусь відсутня. І як тепер закуповувати сукупні послуги? Чи укладати різні договори? І що робити з закупівлями товарів, опублікованих після 09.06 і до сьогодні, до вартості яких включені супутні послуги? Чи потрібно скасовувати закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020, просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Департамент сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради є виконавчим органом Луцької міської ради, який сприяє реалізації державної політики з питань сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту в місті Луцьку.
Одним з напрямків діяльності Департаменту є забезпечення постійної співпраці Луцької міської ради з молодіжними, дитячими та спортивними громадськими організаціями, органами студентського самоврядування Луцької міської територіальної громади.
Протягом року до Департаменту звертаються численні громадські організації за підтримкою заходів, які вони планують провести.
Департамент, як розпорядник державних коштів, з метою підтримання діяльності таких громадських організацій закуповує товари/послуги (нагородна атрибутика, канцтовари, поліграфічні послуги, послуги з організації харчування ), які необхідні для проведення вищезазначених заходів.
Спрогнозувати кількість громадських організацій, які звернуться до Департаменту та кількість заходів, що будуть проведені протягом року фактично є неможливим. Враховуючи вищевикладене, Департамент за практикою, що склалась протягом останніх років, закуповував товари/послуги для кожного заходу окремо.
У зв’язку з затвердженням нового порядку визначення предмета закупівлі, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку № 708 від 15.04.2020 (надалі Наказ), чи може Департамент надалі проводити закупівлі окремо для кожного заходу місцевого рівня, відповідно до п. п. 6, 15 Наказу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Так, статтею 2 Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
|
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі, Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Питання: Чи може визначатися предмет закупівлі за четвертою цифрою «0»? Наприклад - 22600000-6 – Чорнила, чи обов’язково в такому випадку застосовувати наступний код 22610000-9 - Друкарська фарба.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги), визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення". предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Так, словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр. Код складається з 8 цифр.
Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказають перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y). При закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається замовником саме за групою.
Цифра "0" при визначенні за показником четвертої цифри цього словника розміщується 5-8 цифрами коду. У разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас.
У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено".
При цьому зазначаємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|