|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону (до внесення останніх змін) встановлення інших критеріїв оцінки разом з ціною застосовується у разі здійснення закупівель, які мають складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - зокрема, таких як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Прошу надати роз'яснення: при встановленні інших критеріїв оцінки разом з ціною по закупівлях після 19.04.2020 (ст. 29 Закону, нова редакція) необхідно брати до уваги дану вимогу чи її скасовано?
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”.
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, надайте відповідь на наступне запитання: Чи можливо призначити Уповноваженою особою замовника (військової частини) - військовослужбовця даної вч, на підставі нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме способу викладеного в пункті 1 статті 11 Закону, який вказує, що призначення уповноваженої особи шляхом покладення на "працівника" (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством ? (Наголошую, що цікавить відповідь тільки про спосіб визначений в даному пункті, не має потреби у наданні відповіді, стосовно можливості застосування інших способів викладених в даній статті)
Враховуючи наступне, що в даному пункті прямо передбачено, що призначається тільки шляхом "покладення на працівника (працівників)" функцій уповноваженої особи, в свою чергу, категорія "військовослужбовці" не є тотожною з категорією "працівники", згідно ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" та ЗУ "Про охорону праці".
П.35 ч.1 ст.1 Закону має також посилання на те, що уповнаваженою особою може бути тільки службова (посадова) чи інша особа, яка є "працівником" замовника...
Також, в п.1 ч.1 ст.11 Закону вказано, що "функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством", однак військовослужбовцям згідно ЗУ "Про запобігання корупції" заборонено займатися іншою оплачуваною діяльністю, окрім деяких випадків, наприклад викладацької, наукової і творчої діяльності... Також, враховуючи положення законодавства про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям (наказ МОУ №260 та постанова КМУ №704), не передбачена можливість здійснення будь-яких доплат в разі покладення на них іншої додаткової роботи.
Отже, в даній ситуації, норма про доплату військовослужбовцям є Нездійсненною.
Буду вдячний за надану Вами відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
При цьому додатково відповідь на питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону.
Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису.
Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію.
Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання:
1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника?
2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис?
3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом?
4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону?
5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію?
6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, що проводилася відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
|
|
09.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В тендерній документації Замовника передбачено надання Договірної ціни з розрахунками до неї до початку аукціону. Договірна ціна була завантажена на майданчик але без декількох розрахунків, оскільки Договірна ціна буде перераховуватись відповідно до останнього кроку аукціону. Чи є це підставою Замовнику відхилити тендерну пропозицію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання щодо надання договірної ціни у разі закупівлі робіт розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
Разом з тим порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону. Відповідно до частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
|