|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (зі змінами від 19.09.2019 року) (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону:
«Пов’язана особа – особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій з таких ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
- фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи;
- фізичні особи – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: … наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині 15 статті 29 цього Закону».
Як слідує із зазначених вище норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов:
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника.
- з керівником замовника.
При цьому, як підстава для відхилення пропозиції учасника Законом не визначена пов’язаність останнього із самим замовником (як фізичною або юридичною особою), за умови відсутності факту пов’язаності учасника з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника.
Як слідує із зазначеного вище пов’язаність встановлюється на підставі прямих та опосередкованих відносин контролю з можливістю здійснення вирішального впливу, родинних зв’язків, наявності повноважень здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин та членства в тендерному комітеті замовника.
Отже, на підставі вищенаведеного, просимо надати роз’яснення чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з органом місцевого самоврядування, який є його засновником, тобто чи може замовник - орган місцевого самоврядування, укладати прямі договори на виконання робіт з комунальним підприємством де він є засновником та чи може комунальне підприємство брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника.
Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення стосовно закупівлі послуг розподілу електричної енергії шляхом проведення переговорної процедури. На балансі нашого підприємства знаходяться будівлі та приміщення комунальної власності, в нас укладений договір на надання послуг з розподілу електричної енергії, також постійно ми приймаємо на баланс нові об'єкти і шляхом подання заяви на приєднання кожного такого об'єкта до вищезазначеного договору, в зв'язку з цим виникає необхідність закупівлі як послуг з розподілу електричної енергії так і самої електроенергії, тобто виникає постійна потреба в додаткових закувлях. Суть питання полягає в тому чи необхідно кожного разу укладати новий договір на закупівлю по кожному об'єкту, чи можливо це питання вирішити шляхом укладання додаткових угод та збільшувати закупівлі відповідно до постійно зростаючих потреб необхідних послух?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" за посиланням , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пп.2 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" редакція від 19.04.2020, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Просимо повідомити:
1. Якщо закупівля за процедурою відкриті торги із застосуванням прекваліфікації відбулась 2-чі, проте кожного разу для участі у даній закупівлі подавали свої пропозиції 2-ва та більше Учасників, проте закупівлі були скасовані у звязку з допущенням до аукціону за результатами прекваліфікації лише одного Учасника, чи має право Замовник у такому випадку застосовувати переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації
Отже, якщо було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу другого пункту 1 частини другої статті 32 Закону (подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій).
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами статті 4 Закону, у разі якщо для забезпечення потреби відповідного року було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій у відповідності до статті 32 Закону, то замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно зі статтею 40 Закону.
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Одним з Видів об'єктів інтелектуальної власності, згідто ст.156 ГКУ - Є Твір архітектури (це - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафних утворень). Питання…. чи можливо виготовлення проектно-кошторисної документації віднести до твору архітектури та відповідно - до об’єкту інтелектуальної власності
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Поряд з цим замовник здійснює закупівлю робіт шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.
Тому, з питання об’єктів інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Підкажіть, будь ласка, якщо на підприємстві прийнято рішення всі закупівлі, незалежно від суми, проводити за процедурою відкритих торгів це не буде порушенням Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач, Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону. У свою чергу, відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Детальніше про спрощені закупівлі викладено в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
З огляду на зазначене, замовники, які відносяться до категоріі, визначеної пунктами 4 частини четвертої статті 2 Закону, мають дотримуватися вимог Закону та здійснювати закупівлю в один із наступних способів, керуючись відповідними вартісними межами:
- з використанням електронної системи закупівель у порядку, затвердженому наказом ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 року №10 (зі змінами), якщо вартість товарів, робіт і послуг не перевищує 50 тисяч гривень або з використанням електронних каталогів для закупівлі товарів, якщо вартість не перевищує 50 тисяч гривень;
- без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіту про договір про закупівлю, якщо вартість товарів, робіт і послуг не перевищує 50 тисяч гривень;
- шляхом здійcнення спрощених закупівель, якщо вартість товарів, робіт і послуг дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйону гривень (для товарів і послуг) та 5 мільйонів гривень (для робіт);
- шляхом здійcнення процедур закупівель (відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, конкурентного діалогу, переговорної процедури закупівлі), якщо вартість вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Крім цього, пропонуємо додатково ознайомитися з інформацією стосовно закупівель відокремленими підрозділами, що міститься у листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, розміщеною на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
|