|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вами на Запит № 434/2019 опрацьовано та надано відповідь, але вона не містить ніякої відповіді, а тільки відсилає до закону. У Законі України не визначено, а Замовник у своєї тендерної документації наполягає, тому повторно прошу надати відповідь, чому ліцензія ДАБІ не може бути підтвердженням відповідної кваліфікації учасника. На приклад, ми же погоджуємося прийняти на роботу водія, вимагаємо тільки права, а перевірку знань правил руху ні виконуємо. Другий приклад, приймаємо на роботу юриста та не перевіряємо знання юриспруденції. Так чому ми не довіряємо ліцензії ДАБІ? ДАБІ державна установа і у своєї діяльності користується виключно Законом України про ліцензування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь зазначена у запиті 434/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7858e92d-05b7-4c3b-8b81-dfef46a8620f&lang=uk-UA містить вичерпну відповідь на питання
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 36 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, з питань вимог, установлених у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
20.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день,
Наша фірма ТОВ "Екосет" (ЄДРПОУ: 41719031) приймала участь у відкритих торгах UA-2018-12-10-000058-c (Замовник Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая», ЄДРПОУ:40695853 )
За реультатами торгів нас визначено переможцем і укладено договір.Товар згідно договору нами було поставлено на підприємство 25.02.2019.
На сьгодняшній день підприємство вже просрочило нам виплату більш ніж на 2 тиждні.
Також нами було встановлено що вищезазначине підприємство знаходиться в стані припиненя, згідно публічній інформації на сайті мінюст.
Чи може підприємство в стані припиненя проводити державні закупівлі і сплачувати по них гроші? Як нам діяти в такому випадку.
З повагою,
Дмитришин Б. Б.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07, розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”.
Щодо питання 2
Інформуємо, що питання виникнення заборгованості за договором розглянуто у запиті 54/2019 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
|
|
|
27.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендер відкриті торги UA-2019-04-08-002099-a
Учасник надав першу сторінку Висновку СЕС, який вимагався тендерною документацією Замовника. Будь ласка, надайте мені відповідь на питання - чи є надана до тендеру частина Висновку СЕС, а саме тільки перший аркуш Висновку, наданням документу, який вимагався тендерною документацією?
Замовник не побачмв в цьому порушення.
З повагою, Тропша Д.А., ФОП.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Питання щодо встановлення замовником вимог у тендерній документації висвітлено в листах Мінекономрозвитку від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3812-06
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо прийнятих замовником рішень, керуючись статтею 18 Закону.
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
17.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Можна ли вважати наявність ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) у Учасника повним доказом підтвердження наявності у Учасника відповідної кваліфікації, матеріально-технічної бази що встановлюються Замовником згідно ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» 922-VIII. Згідно ЗУ ліцензія ДАБІ надається тільки при наявності кваліфікованих працівників, наявності відповідного обладнання. Але відсутність відповідних робіт не дає змогу отримати відповідний досвід виконання робіт. У противному випадку сама ліцензія втрачає свою актуальність та вагу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
|
17.04.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Учасник процедури закупівлі,у складі тендерної пропозиції, пропонує товари (а саме посуд скліний - стакани 0,250мл.)виробництва Росії. Чимає право замовник відхилити таку пропозицію? Згідно ухвали від 10.04.2019 КМУ розширив перелік російських товарів що заборонено на ввезення в Україну (в тому числі на скляні ємності), але ухвала ще не вступила в законну силу. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06
Водночас відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” визначено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 року N 306 "Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації" набрала чинності з 22.04.2019.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
|