|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суб'єктом господарювання, що до 19.04.2020 р. не мав статусу Замовника в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" було створено та затверджено склад тендерного комітету для проведення закупівель (допорогових) через систему Прозорро в добровільному порядку, на підставі внутрішніх розпорядчих документів.
Згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" (п. 4 прикінцевих та перехідних положень) замовник може створювати тендерний комітет.
Чи потрібно зараз видавати новий наказ на призначення складу тендерного комітету, затвердження положення про тендерний комітет, оскільки попередній наказ видавався на підставі внутрішніх розпорядчих документів, а не згідно із Законом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
При цьому пунктом 4 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення” Закону визначено обов’язки тендерного комітету.
Крім того, Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом.
Отже, оскільки Законом визначені обов’язки тендерного комітету, зокрема щодо вибору та проведення процедур закупівель, за потреби внесення змін замовник може привести у відповідність свої розпорядчі рішення та положення про тендерний комітет.
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю.
Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат.
Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».
Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго ранку. Була проведена закупівля по прецедурі відкриті торги. UA-2020-03-06-000200-a. Держаудит виявив порушення-один документ переможця був російською мовою без перекладу. Тому держаудит вимагає розірвання договору бо він укладений з порушенням,не вдповідність тендерній документації. Підскажіть,будь-ласка, як можна вийти з ції ситуації,оскльки договір дії місяць і за цей час переможець вже виконав частину роботи,тоб то він свої зобовязання по договору виконав.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" - до річного плану не включаються закупівлі визначені ч.5, 6 ст. 3 цього Закону та згідно п. 4 ч. 5 ст. 3 "Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
4) придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно". Підкажіть, будь-ласка, як проводити закупівлю житла для багатодітної родини, якщо сума перевищує 200 тис. грн.? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно;
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20, розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить інформацію щодо оренди нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно.
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Cлужбою автомобільних доріг у Тернопільській області в 2019 році за результатами проведеної тендерної закупівлі укладено договір на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення із переможцем торгів.
Однак, в свою чергу, підрядна організація, яка визначена переможцем тендерної закупівлі неналежно виконувала і не виконує свої зобов’язання у відповідності до умов договору по даний час, за результатами чого Служба автомобільних доріг у Тернопільській області має намір його достроково розірвати.
Враховуючи вищенаведене, прошу надати роз’яснення стосовно питання, чи можна застосовувати у даному випадку переговорну процедуру закупівлі згідно абзацу 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (із змінами), а саме: якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника, з метою укладення нового договору про закупівлю на вказаний обє’кт після проведення відповідних переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 820/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA
|