|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
По процедурі “Відкриті торги” найбільш економічно вигідною пропоцизією системою було визнано одного із учасників. Нами, як замовником, було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір, хоча ціна товару за результатами аукціону на 60 % нижча, ніж середньоринкова ціна по нашому регіону на даний товар на дату розкриття пропозиції. Чи ми маємо право в цьому випадку укласти договір на суму за результатами аукціону? У разі укладення договору чи правомірні наші дії, якщо в подальшому це призведе до неодноразового збільшення ціни за одиницю товару в межах 10 %?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення, виконання та зміни договору про закупівлю розглянуто в листах від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
|
|
|
31.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
при оформленні аукціону кількість товару предпологаются 220 тон на суму 500000 грн., но у зв’язку з підвищенням цін в результаті проведення аукціону кількість зменшилася до 200 тон. Що робити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому тендерна документація повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема кількість товару.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Поряд з цим повідомляємо, що питання зменшення обсягів закупівлі розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
05.07.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті проведених закупівель за №UA-2018-02-05-000683-c, ДЕПАРТАМЕНТОМ БУДІВНИЦТВА, МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (далі –Замовник) 16 лютого 2018 року було укладено договір з Консорціум «Алві Род» (далі –Виконавець) на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області.
02.03.2018 за номером № 155 було видане розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації ,,Про створення Державного підприємства „Агентство місцевих доріг Полтавської області” (далі - Агентство).
Згідно із Статутом, новоствореного підприємства (http://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/415-2018.pdf) воно підпорядковане та підзвітне Замовнику.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 02.05.2108 року №386 Агентство було визначене балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення.
Також була створена комісія з приймання-передачі автомобільних доріг загального користування місцевого значення з балансу Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації на баланс Державному підприємству „Агентство місцевих доріг Полтавської області”.
Тобто Агентство фактично є правонаступником Замовника в частині експлуатації доріг.
Не дивлячись на проведений тендер і укладену угоду на утримання доріг з Консорціум «Алві Род», підпорядковане Замовнику Агентство проводить новий тендер UA-2018-04-17-000116-b, який виграє інша компанія, створена напередодні нового тендеру.
Замовник пропонує розірвати попередній договір, зменшити суму договору на 90%.
Прошу надати роз`яснення:
1. Чи мало право Агентство проводити новий тендер, враховуючи, що було проведено попередній тендер на ці ж самі послуги і більше того - підписана угода з виконавцем, строк дії якої до кінця 2018 р.
2. Чи має право Замовник розірвати угоду з виконавцем по попередньому тендеру і вимагати підписання нового договору на нових умовах?
3. Що має зробити Замовник по закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 30.12.2016 № 3304-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” та від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”.
Разом з тим, у питанні 2 запиту від 21.06.2017 № 678/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=25f532e0-aedf-400d-967c-00bf164cbe0b&lang=uk-UA міститься інформація щодо заміни сторони у зобов’язанні.
|
|
|
15.06.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є порушенням чинного законодавства України укладання двох договорів за результатами проведення однієї безлотової закупівлі, якщо така умова передбачена тендерною документацією? Зазальна сума закупівлі дорівнює сумі 2 договорів. Казначейська служба відмовляється реєструвати укладені з Переможцем 2 договори. Підстава відмови: одна закупівля - один договір. Чим передбачена така норма?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, у разі здійснення процедури закупівлі за визначеним предметом закупівлі у відповідності до Порядку без поділу його на окремі частини (лоти), за результатами процедури закупівлі згідно з Законом укладається договір про закупівлю. Укладання декількох договорів в межах єдиної процедури закупівлі можливе у випадку здійснення закупівлі за окремими частинами (лотами).
При цьому питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас розміщення в системі декількох договорів про закупівлю за результатом проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на окремі частини (лоти) технічно не передбачено.
|
|
|
11.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Приписами ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» на учасника – переможця процедури закупівлі покладений обов’язок щодо надання дозволу або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
У відповідності до консультації Уповноваженого органу з питань виконання учасником – переможцем процедури закупівлі вимог ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», розміщеної на його інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=11b78f93-8252-430f-8adb-26fe5d91e5fd, учасник – переможець процедури закупівлі зобов’язаний надати замовнику ліцензію на певний вид господарської діяльності.
Так, Уповноважений орган роз’яснив, що згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, учасник – переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону). Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов’язує переможця надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, у разі ненадання указаних документів у сторін будуть відсутні правові підстави для укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 32 Закону зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані роз'яснення/консультації Уповноваженого органу не дають відповіді на питання про те, чи зобов'язаний учасник-процедури закупівлі, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати замовнику власну ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, чи має право надати відповдіну ліцензію свого контрагента, якого зазначив у тендерній пропозиції як субпідрядника, якого залучатиме до виконання договору про закупівлю.
Питання:
1. Чи зобов'язаний учасник процедури закупівлі - переможець при укладенні договору про закупівлю, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати САМЕ ВЛАСНУ ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством?
2. Чи має право учасник процедури закупівлі - переможець, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати НЕ ВЛАСНУ ліцензію, а ліцензію СВОГО КОНТРАГЕНТА (СУБПІДРЯДНИКА) на напровадження певного виду господарської діяльності, якщо такого контрагента (субпідрядника) переможець показав у своїй тендерній пропозиції як такого, якого залучатиме до виконання договору про закупівлю,але сам переможець відповідної ліцензії не має і виконуватиме договір про закупівлю в тій частині, яка не передбачає обов'язкову наявність певних ліцензії або дозволу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону).
Поряд з цим частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність тендерної пропозиції таким вимогам, а також документи, які необхідно надати учаснику, який визнаний переможцем торгів, під час укладення договору про закупівлю визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|