|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник оголошує відкриті торги на поточний середній ремонт дороги у технічному завданні передбачено дві частини, одна з яких містить виготовлення проектно-кошторисної документації, інша-виконання робіт, відповідно до проектно-кошторисної документації, а також встановлено вимогу, щодо надання в тендерній пропозиції динамічної договірної ціни учасником, в якій повинна бути передбачена оплата експертизи проектно-кошторисної документації. Чи можливо Замовнику поєднувати ці дві роботи? Чи можливо оголошувати відкриті торги з публікацією англійською мовою, не маючи експертного звіту та проектно-кошторисної документації? Чи це є законним зі сторони Замовника?Якщо ні, то якими нормативно-правовими актами регулюється необхідність проведення проектно-кошторисних робіт, потім експертного звіту, а після цього відкритих торгів на закупівлю поточного ремонту дороги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство має намір придбати нові автомобілі. але у звязку з відсутністю достатніх коштів для закупівлі, підприємство має намір придбати автомобілі у лізинг (послуги фінансового лізингу).
п.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", передбачено, що дія закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу, та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Керуючись вище зазначеним, просимо надати розяснення чи можливе укладання договору фінансового лізингу автомобіля без проведення процедури закупівлі (відкриті торги).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20, розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить розгорнуту відповідь з порушеного питання. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась наразі не змінилася.
|
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Розтлумачте, будь ласка ст. 3 Закону , частину 5:Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: пункт 18:послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону. Чи можливо сюди відносити послуги за укладеними договорами між юридичними особами, лікарськими закладами для надання послуг пацієнтам лікарні , чі це відноситься до договорів між сіимецними лікарями та населенням
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 24.01.2018 № 88/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f2794feb-59a6-4ac2-8979-6b7963d5bf72&lang=uk-UA
|
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
юридичні послуги (консультації з питань господарської діяльності) представляє інтереси сільської ради в суді яку процедуру обрати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 3 Закону.
Виходячи зі змісту частини дев`ятої статті 11 Закону та пункту 4 прикінцевих та перехідних положень розділу X Закону уповноважена особа та тендерний комітет здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Спрощену закупівлю провели на суму заплановану в річному плані. В результаті торгів ця сума зменшилась. З'явилася економія коштів. Вважаються ці кошти зекономленими? Адже за Законом такими вважаються кошти, зекономлені внаслідок проведення процедури закупівель, а за новим Законом процедурами закупівель є: відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
|