Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

ТОВ «ЮА ТОРГПРОМ» (ЄДРПОУ 45129278) було укладено ряд договорів з військовими частинами НГУ на постачання товарів закуплених за бюджетні кошти. В усіх бланках договорів був присутній наступний пункт щодо терміну дії договору: 12.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 06.05.2024 № 271/2024 а в частині оплати за надані послуги/роботи – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2024. Враховуючи цей пункт, просимо Вас надати роз’яснення стосовно його застосування, а саме: 1. Чи необхідно укладати додаткову угоду на продовження строку дії договору (за згодою сторін) після сплину 90 доби воєнного стану, зазначеного в останньому вписаному в пункт 12.1. Указу Президента, у випадку, якщо було наступним указом продовжено строк дії воєнного стану в Україні? 2. Чи буде вважатися договір таким, що закінчився за сплином терміну дії, якщо не продовжувати його за згодою сторін?

Відповідь

Шановиний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення) Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Положення щодо основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього містяться у статті 41 Закону.
Так згідно із частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом Украіїни (далі – ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦКУ.
При цьому відповідно до частини першоі статті 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦКУ встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частина сьома цієї ж статті ГКУ визначає строк дії господарського договору як час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Стаття 188 ГКУ визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до частини першої цієї статті ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Крім цього зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщений лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, будь-які рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг приймаються сторонами самостійно із дотриманням вимог чинного закупівельного законодавства.
При цьому зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права і мають інформативний характер.

12.08.2024

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

359 / 361

При визначенні предмету закупівлі як Автоматизоване робоче місце(АРМ) у складі моноблока та принтера було обрано код ДК 021:2015 30210000-4..Орнан Держказначейства відмовляє у реєстрації договору,тому що складова АРМ-принтер має свій код ДК,який не співпадає з обраним.Чи повинен замовник розділити основний засіб і купувати його частинами за різними кодами ДК чи можемо купувати АРМ за одним кодом ДК 30210000-4,оскільки у структурі коду є категорія 30214000-2 Робочі станції,що відповідає суті АРМ

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок).
Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку.
При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
Відповідно до пункту 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.Так, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, щодо визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.

07.09.2024

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

351 / 346

Чи може військова частина провести закупівлі через відкритті торги з особливостями провести закупівлю Автомобіля швидкої медичної допомоги для потреб цієї військової частини? Чи вказувати ціну для закупівлю такого автомобіля із ПДВ, чи без ПДВ?

Відповідь

25.07.2024

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

344 / 340

Предмет закупівлі розроблення та погодження паспортів безпеки на об'єкти критичної інфраструктури. Послуги надаються відповідно до постанови КМУ від 4.08.2023 № 818 якою передбачено що інформація яка міститься в паспортах безпеки є інформацією з обмеженим доступом. Данна закупівля підпадає під дію абз 1 ч 5 ст 3 закону України "Про публічні закупівлі" ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.06.2023 № 3323-04/29308-06 "Щодо здійснення закупівель" (2.Щодо публічного доступу до інформації в ЕСЗ), від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (1. Щодо змін, внесених до постанови № 166 ) та у запиті № 1488/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29308
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%20%093323-04%2F27710-06%20
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України " Про публічні закупівлі"та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим, оскільки відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 818 "Порядок розроблення та погодження паспорта безпеки на об’єкт критичної інфраструктури" слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

10.09.2024

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

320 / 312

Чи можна укладати прямий договір з ВЧ на основі закупівлі товару до 200 000 грн. та посилатись на Постанову №1275 від 11 листопада 2022 р. Чи необхідно подавати в такому випадку калькуляцію?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2