|
20.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.
Чи може правонаступник взяти бюджетні зобов'язання за договором про закупівлю за процедурою закупівлі яка відбулась до моменту реорганізації?
Чи потрібно правонаступнику оприлюднювати такий договір про закупівлю в своєму електронному майданчику?
|
|
Відповідь
|
|
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
01.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи являється документ у вигляді розпорядчого рішення Замовника належним документальним підтвердженням нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
14.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
28 травня 2024 року набрала чинності Постанова №597 Кабінету Міністрів про внесення змін до Порядків №861 та №166. В ній розширили перелік документів для підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі, а також додали підстави для виключення товарів з переліку локалізованих.
Згідно зі змінами до пункту 12 постачальникам із локалізованими товарами необхідно додати їх до 28 червня 2024 року. Після цієї дати їхні товари виключать з переліку локалізованих.
Питання в тому чи потрібно додавати нові документи згідно змін від 28.05.24 до вже локалізованих товарів? Чи зміни стосуються лише нової реєстрації на локалізацію?
Якщо потрібно додавати документи (сертифікати, звітність) і до локалізованих товарів, до оприлюднення Постанови від 28.05.24р., то надайте роз'яснення у який спосіб це зробити (бо зараз відсутня функція редагувати чи додавати документи до існуючої локалізації)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо що відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.06.2024 № 3811-06/45335-08, інформаційному повідомленні (що додаються) та у запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UAРазом з цим інформуємо, що 27 червня о 17:00 на сторінці Prozorro у Фейсбуці Мінекономіки та ДП "Прозорро" проводять вебінар на тему: "Роз'яснення щодо оновлення переліку локалізованих товарів", під час якого обговорюватиметься, зокрема питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами). Також повідомляємо, що на Prozorro Інфобокс розміщено матеріали стосовно змін щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, за посиланнями: https://infobox.prozorro.org/articles/zmini-shchodo-pidtverdzhennya-stupenya-lokalizaciji-virobnictva-tovarivhttps://infobox.prozorro.org/articles/vidpovidi-na-pitannya-po-lokalizaciji
|
|
15.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно "Звіду відомостей, що становлять державну таємницю" п.1.4.15 "Відомості про найменування, кількість, потребу медичного майна для потреб військових формувань (за умови правового режиму воєнного стану або особливого періоду за сукупністю всіх показників в цілому щодо ЗС)" має гриф Цілком Таємно, то закупівля медичних товарів та обладнання для бригади ЗС повинно проводитися за п.43-49 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, у відповідь на Ваше питання повідомляємо наступне. Згідно із абзацом третім частини першої статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) цей Закон застосовується за умови, що: закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Так пунктом 8 Особливостей № 1275 передбачено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178; 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822; 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей. Разом з тим відповідно до пункту 43 розділу "Проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд" замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Отже, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які містять відомості, що становлять державну таємницю, здійснюються відповідно до вимог Закону та положень Постанови № 1275. Разом з тим, пункт 8 Особливостей № 1275 виключає застосування способів здійнення закупівель, передбачених цим пунктом, до закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю. Підсумовуючи, зазначаємо, що замовник приймає рішення щодо укладення договору на закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно та на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Одночасно звертаємо увагу, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права, носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
18.06.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Установа планує укласти прямі договори на суму до 50 тис. грн. по коду закупівлі ( наприклад на придбання госп.товарів на 1000 грн, страхування майна на 3000 грн. та ін.). Просимо надати роз’яснення, чи необхідно для підтвердження визначення очікуваної вартості предмета закупівлі отримувати письмові цінові пропозиції для порівняння цін та підтвердження вибору найнижчої ціни? Наприклад для договорів стархування, крім страхового тарифу важливим є умови договору страхування, отже найнижчий страховий тариф не завжди є основним критерієм при укладанні договору.
|
|
Відповідь
|
|
Своєю чергою, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Таким чином, укладення сторонами та визначення умов договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, здійснюється згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
|