|
|
18.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до постанови КМУ від 04 жовтня 2024 р. № 1145 "Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти у 2024 році" здійснюватиметься надання державної субвенції для харчування учнів початкових класів.
Чи можливо до діючого договору поставки товару (місцевий бюджет) шляхом укладення додаткової угоди до договору змінити реквізити замовника, додавши новий рахунок (державний бюджет)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
16.10.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Так, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 було затверджені Кошторисні норми України, які в свою чергу складаються з: Настанова з визначення вартості будівництва; Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до пункту 5.1. частини 5 "Визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" Настанови з визначення вартості будівництва: Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
Так, у складі Тедерної пропозиції учасника закупівлі UA-2024-09-26-002722-a відкритих торгів (з особливостями) за предметом закупівлі Реконструкція водопровідної мережі по вул. А. Вайди в с.Коритняни Ужгородського району» (за кодом CPV за ДК 021:2015 - 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) у Договірній ціні а саме Розрахунку №11 Кошти на покриття ризиків зазначено «0». Чи зобов’язаний замовний відхилити таку цінову пропозицію? якщо тендерною документацією передбачено, що розрахунок цінової пропозиції повинен бути підтверджений кошторисною документацією, що складена у відповідності Ресурсних елементних кошторисних норм України, окрім цього в тендрній документації чітко зазначено, що очікувана вартість предмета закупівлі:
Становить 2 449 028,00 грн. (два мільйони чотириста сорок дев’ять тисяч двадцять вісім гривень) з ПДВ (у тому числі кошти на покриття ризиків 1.5%)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
Замовник приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Поряд з цим відповідно до змін № 3 до кошторисних норм України у будівництві "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 22 вересня 2023 року № 854, зокрема у розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" в абзаці першому пункту 5.31. слово " *враховуються* " замінено словами " *можуть враховуватися* ". Відповідно, пункт 5.31 викладено в редакції, зокрема що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) *можуть враховуватися* кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі: 1) стадії проектування; 2) виду будівництва; 3) технічної та технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт; 4) тривалості будівництва; 5) способів фінансування будівництва; 6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів. Зазначені кошти враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів. При цьому: а) за твердої договірної ціни —в розмірі до 1,5%; б) за динамічної договірної ціни —не враховується. Розмір цих коштів залежить від повноти інформації про об’єкт замовлення та способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках, і при цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві, з питань, що стосуються наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" слід звертатись до Мінінфраструктури.
|
|
|
11.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Благодійний фонд планує профінансувати за власний рахунок виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів комунальної власності шляхом відбору виконавця (підрядника) та оплати його робіт безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів комунальному підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та комунальним підприємством (отримувачем послуг).
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі.
Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт.
Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06).
З цього слідує, що вибір підрядника та оплата його роботи відносно об’єкту комунальної власності, які здійснюються коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) не вважається публічною закупівлею в розумінні Закону.
У зв'язку з цим виникають такі питання:
1) Чи вважається вибір підрядника та оплата його робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно обʼєктів комунальної власності, які здійснюються третьою особою (благодійною організацією, донором) безпосередньо на рахунок підрядника, публічною закупівлею в розумінні Закону?
2) Чи покладено Законом обов'язок на юридичну особу публічного права, яка отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), дотримуватись процедур Закону, у разі, якщо вибір підрядника та оплату його робіт здійснює третя особа (благодійний фонд), при цьому оплата здійснюється безпосередньо на рахунок підрядника?
3) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору виконавців у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів комунальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 594/2023, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
|
11.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг).
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі.
Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт.
Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06).
З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону.
У зв'язку з цим виникають такі питання:
1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника?
2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
03.10.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro.
Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене.
Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.».
Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок.
У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору.
На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення:
1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в листі від 03.09.2024 № 3323-04/65721-06 "Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ та питання аномально низької ціни" (1.Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d49b00d4-ae31-475c-9594-be61ee786526&lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що питання технічної реалізації умов поставки висвітлене на Prozorro Інфобокс, яке адмініструє ДП Прозорро, за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/zapovnennya-umovi-postavki-u-konkurentnih-zakupivlyahУ свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонується звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |