|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Серед вимог тендерної документації у процедурі відкритих торгів за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-12-001615-a, зазначено, зокрема:
Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції:
- Копії примірників документів, що підтверджують якість товару в яких буде вказано ідентифікаційний номер та номер паспорту великої рогатої худоби який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин, зареєстрованих на території обслуговуючій дільниці ветеринарної медицини згідно діючого Законодавства.
Порядок ідентифікації великої рогатої худоби регламентовано наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №642 від 04.12.2017р «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», згідно з яким встановлено процедуру ідентифікації, реєстрації та видачі паспорту ВРХ протягом життєвого циклу останньої.
Відповідно до пункту 1 розділу 7 вищезазначеного наказу у разі забою, утилізації тварини в господарстві юридичної особи, що проводить діяльність із забою, утилізації, власник/утримувач, відповідальна особа господарства зобов’язані внести до паперової форми книги обліку тварин і паспорта тварини дату та причину забою, зняти з тварини бирки і протягом п’яти робочих днів від дати забою тварини надіслати засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини паспорт тварини Адміністратору Реєстру тварин для його знищення в установленому порядку і внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини.
Згідно з пунктами 4.2. та 4.3. Правил перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 07.06.2002р. №28, забій тварин на м’ясо здійснюється після їх поголовного клінічного огляду спеціалістом ветеринарної медицини. До забою на м’ясо допускають тільки здорових тварин.
Згідно пункту 3.3. вищезазначених Правил після здійснення ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясопродуктів спеціалісти ветеринарної медицини проводять клеймування, а також видають відповідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо подальшого їх використання.
Слід зазначити, що на сьогоднішній день законодавство України не містить норми, яка б регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції. Останньою нормою, що регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції була стаття 21 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» № 771/97-ВР від 23.12.1997р. (у редакції, що діяла до 20.09.2015р.), яка регламентувала порядок видачі та заповнення декларації виробника.
З урахуванням викладеного, просимо надати роз’яснення щодо правомірності включення замовником до тендерної документації вимог про зазначення у документах виробника, що посвідчують якість, ідентифікаційного номеру та номеру паспорту великої рогатої худоби, який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 72/2019 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA
|
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
повторно висилаємо лист із нашим зверненням. Тема дуже складна і делікатна. Наприклад закупівля UA-2021-03-16-011666-c. Там весь час ці послуги надає один і той же ФОП.
І Замовник розмістив повністю всі кількісні параметри, все зрозуміло по кількості та об'ємам робіт нам як Учаснику, але поставив вимогу здійснити огляд об'єкту за підписом Замовника
По-перше якщо представник Замовника відмовиться підписувати цей акт огляду, то це для нас обставини не переборної сили
по друге від нас таким чином нічого не залежить і доказів ніяких надати не можливо
по-третє замовник повністю зрозуміло вказав кількість і огляд ні до чого не призведе
в четверте замовник написав погодити програму боротьби з коронавірусом і сам вимагає ходити учасникам по коронавірусній лікарні, тобто це теж не логічно
по-пяте це огляд і спілкування можуть бути корупційними проявами
в шосте це відповідальна особа від замовника буде знати хто і скільки учасників приходило і може передавати інформацію СВОЄМУ учаснику
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Відповідно до частини пятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання щодо контролю необхідно звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
1)Якими нормативно-правовоми актами має керуватися Замовник, щоб проводити закупівлі вартість яких менше 50 000 грн?
2)Чи має право відповідальна особа вносити в річний план закупівлі, вартість яких менша 50 000 грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 630/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6eae1c6d-af03-4688-8295-9c2286503426&lang=uk-UA
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Запитання: хто має затверджувати та оприлюднювати річний план закупівель, якщо вартість предмету закупівлі не перевищує 50 тис.грн? Чи може ці дії виконувати призначена відповідальна особа для здійснення закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис.грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 602/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24&lang=uk-UA
|
|
|
06.03.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В нашій організації було прийнято рішення, що планування (річний план) та проведення публічних закупівель проводить тендерний комітет,а планування (додаток до річного плану) та проведення допорогових закупівель здійснює відповідальна особа (не секретар тендерного комітету). Таке рішення було прийнято на підставі ч.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі", де зазначено, що замовник утворює тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівлі. В свою чергу види процедур закупівлі визначені в ст.12 цього Закону. До цього переліку не входять допорогові закупівлі. Крім того, ані зазначеним Законом, ані наказом № 490 не передбачено, що додаток до річного плану закупівель є невід'ємною частиною річного плану закупівель. Тож хто в нашій організації повинен складати та оприлюднювати додаток до річного плану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповнвоаженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=061d622d-7a91-46ad-a8a2-0827d2bd50ea&lang=uk-UA у запиті 1206/2017.
|