|
03.04.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Міністерство економіки України
Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва.
У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт.
Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва.
Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість.
Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ.
Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості).
У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі?
Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано).
Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання.
З повагою,
Голова
відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко
____________________________________________________________
Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б
тел.: (066) 860 01 11
ел. пошта: [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запиті № 810/2021 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, з питань визначення вартості будівництва пропонується додатково звернутися до Мінрозвитку.
|
|
27.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Одеською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (далі – Одеська філія ДП «АМПУ») в рамках Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженних постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р. №1178 (зі змінами) здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг.
Так, Одеською філією ДП «АМПУ» планується оголошення закупівлі товару: «запасні частини до транспортних засобів» за кодом ДК 021:2015 34330000-9 «запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів». Очікувана вартість закупівлі дорівнює 888 509,63 грн з ПДВ.
Серед переліку запасних частин до транспортних засобів, які планується закуповувати, зокрема, є автомобільні генератори (у кількості 4 од.), орієнтовна сумарна вартість яких дорівнює 155 тис. грн.
Відповідно до Переліку локалізованих товарів та згідно пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами) під локалізацію підпадає: «Генераторні установки: дизель-генераторні установки, генераторні установки з двигуном із іскровим запалюванням, турбогенераторні установки».
Отже, не зрозуміло чи відносяться автомобільні генератори до товарів, які зазначені у Переліку згідно пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами)?
А також постає питання, чи підпадає закупівля такого товару, із сумарною вартістю яка не перевищує 200 тис. грн, але очікувана вартість закупівлі, у складі якої планується закуповувати зазначений товар, перевищує 200 тис. грн під вимоги пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
25.03.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Посольство Японії вирішило виділити грант на закупівлю обладнання для державного підприємства. Посольство провело запит цінових пропозицій від різних постачальників на закупівлю обладнання. Посольство виділяє кошти благодійному фонду, а благодійний фонд закуповує обладнання у постачальника якого саме обрало Посольство за результатами запитів , згідно якого укладається тристоронній договір (Платник - Постачальник - Одержувач), відповідно якого більшу частку коштів сплачує благодійний фонд, а решту Одержувач. Державне підприємство є Одержувачем та частковим Платником.
Питання:
1) чи виникають підстави для застосування підпункту 5 пункту 13 Особливостей роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
2) чи буде порушенням, якщо підприємство за умовами договору сплатити решту коштів за обладнання безпосередньо постачальнику без проведення процедури закупівлі.
3) чи може державне підприємство сплатити визнані податкові зобов'язання суми ПДВ (сума більше 100тис.грн.) товариству з обмеженою відповідальністю за тристороннім договором за придбане обладнання .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог) та запитах № 101/2023, № 1576/2021, № 660/2023, 101/2025, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ec7b4886-7903-4082-8230-438da82b80ff?lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=51ef4d12-a6cb-45bf-99c4-847c0cb55420&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/3c1d0799-d1b5-42f7-b61d-5fbc55536c37?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/f14280bb-be30-45b0-bf92-3bb1c9cc3fdd?lang=uk-UAВодночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
25.03.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до вимог рамкової угоди та чинного законодавства України, наша організація здійснює підготовку та проведення закупівель за рахунок коштів Ukraine Facility.
Рамкова угода між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ратифікована Законом України від 06 червня 2024 року № 3786 (далі – Рамкова угода (Ukraine Facility)).
Відповідно до п. 2 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility) Україна повинна застосовувати до договорів про закупівлі, грантових угод і угод про внесок, фінансованих ЄС, найсприятливіші податкові та митні режими, які застосовуються до держав або міжнародних організацій, з якими вона має відносини.
При цьому згідно з п. 3 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility), якщо Рамкова угода між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12 грудня 2006 року про податки, збори та обов’язкові платежі (далі - Рамкова угода від 2006 року) містить детальніші положення стосовно цього питання, вони також підлягають застосуванню.
Згідно зі ст. 3 Рамкової угоди від 2006 року, заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:
• п. 3.1. Будь-які товари, що імпортуються з метою реалізації заходів, фінансованих коштом Співтовариства, не обкладаються митними зборами та ввізним митом, податками та подібними виплатами аналогічного характеру, що стягуються Урядом чи будь-яким його органом.
• п. 3.3. Контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн.
У зв’язку з цим просимо надати офіційні роз’яснення щодо наступних питань:
1. Чи передбачає договір на виконання робіт сплату ПДВ у рамках програми Ukraine Facility?
2. Які особливості оподаткування (зокрема, застосування ПДВ) при реалізації проєктів у межах цієї програми?
3. Який механізм звільнення від ПДВ для операцій, що здійснюються в межах Ukraine Facility?
4. Чи потрібно в тендерній документації передбачати спеціальні умови щодо застосування податкових пільг? Якщо так, то які саме формулювання рекомендується використовувати?
5. Чи є спеціальні вимоги щодо процедур укладання та виконання договорів у рамках зазначеного фінансування?
Заздалегідь вдячні за сприяння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про правотворчу діяльність" (далі - Закон про правотворчу діяльність) визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів. Згідно з частиною третьою статті 9 Закону про правотворчу діяльність чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України. Так, Верховна Рада України Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX ратифікувала Рамкову угоду між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, яка набрала чинності для України з 20.06.2024 (далі – Рамкова угода). Для реалізації механізму Ukraine Facility розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р схвалено План України (далі – План України), що складається з трьох компонентів: Компонент І – пряма фінансова підтримка для України; Компонент ІІ – Рамкова інвестиційна програма України; Компонент ІІІ – допомога та заходи підтримки щодо вступу до Союзу. Згідно з частиною четвертою статті 2 Рамкової угоди закупівлі згідно з Компонентом I Ukraine Facility повинні здійснюватися відповідно до законодавства України тією мірою, якою вони відповідають вимогам, визначеним у цій Рамковій угоді. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Отже, з моменту ратифікації Рамкової угоди замовники повинні дотримуватися вимог, які в ній встановлені. При цьому звертаємо увагу, що стаття 4 Рамкової угоди регулює податки, збори та обов’язкові платежі в рамках Компонентів II та III Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility, та не встановлює вимоги щодо проведення закупівель для реалізації Компонента I Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility. Всі закупівлі в рамках виконання заходів Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility, здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, зокрема з урахуванням статей 2, 3, 5, 16, 17 Рамкової угоди. Принагідно пропонуємо ознайомитись з листом Мінекономіки від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F19127-07, а також матеріалами, розміщеними на Prozorro Інфобокс, який адмініструє ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/mehanizm-finansuvannya-ukrajini-vid-yes-ukraine-facility-osoblivosti-zdiysnennya-zakupivel. При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, з питань реалізації положень Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, у тому числі щодо Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р., за потреби пропонується звертатися також до Управління координації впровадження Плану України Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Управління координації впровадження Плану України. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Управління координації впровадження Плану України за телефонами: 200-47-73*3601; *3887; *3834; *3824.
|
|
07.03.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
У зв’язку із застосуванням даної норми Особливостей на практиці виникає необхідність в отриманні роз’яснень з даного питання.
Зокрема, якщо змоделювати ситуацію, що були проведені відкриті торги з особливостями та визначено переможця учасника торгів (платника єдиного податку) відповідно до його тендерної пропозиції із поданою ним ціною тендерної пропозиції без ПДВ, але після підписання договору про закупівлю та виконання (надання послуг) відповідно до Договору про закупівлю, в частковому обсязі, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» № 3219-IX від 30.06.2023р. учасник-переможець торгів змінив систему оподаткування та став платником податку на додану вартість (платником ПДВ).
Отже, зміна системи оподаткування призводить до зміни податкового навантаження та замовник та його контрагент (учасник- переможець) мають всі підстави для внесення змін до договору про закупівлю на підставі підпункту 6 пункту 19 Особливостей. При цьому обсяги наданих послуг які надані до моменту переходу Учасника-переможця на іншу систему оподаткування, не враховуються при перерахунку ціни за Договором про закупівлю? Чи може нараховуватись відсоток ПДВ на обсяг послуг, які будуть надані за Договором про закупівлю? З урахуванням Податку на додану вартість 20% - загальна сума Договору про закупівлю може бути збільшена, або замовник та учасник- переможець мають узгодити зменшення обсягу закупівлі?
Наявні відповіді на звернення в розділі «Консультації з питань публічних закупівель» на сайті Міністерства економіки України, на думку запитувача є застарілими, оскільки наявні відповіді опубліковані до 2023 року, включно. Законодавство в умовах «воєнного стану» є досить мінливим та сприятливим до постійних змін, зокрема за минулий 2024 календарний рік, Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 зазнала оновлення редакції дев’ять разів, та десята редакція від 19.09.2024р. чинна станом на березень 2025 року. Враховуючи вищезазначене, просимо роз’яснити:
1. Чи має право Виконавець (учасник - переможець) за договором про закупівлю звертатися до Замовника з пропозицією про зміну ціни договору в бік збільшення у зв’язку зі зміною системи оподаткування Виконавця (учасник - переможець), тобто, збільшення суми Договору про закупівлю з урахуванням ПДВ (20%)?
2. Чи може зазначена зміна податкового статусу Виконавця (учасник - переможець) розглядатися як обґрунтована підстава для коригування ціни договору відповідно до чинного законодавства України та положень Постанови?
3. Чи буде відмова Замовника у збільшенні ціни договору на підставі підпункту 6 пункту 19 Особливостей, правомірною у випадку переходу Виконавця зі статусу платника єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5% до статусу платника податку на додану вартість зі ставкою 20%?
4. Чи враховуються обсяги наданих послуг які надані до моменту переходу Виконавця (учасника-переможця) на іншу систему оподаткування, при перерахунку ціни за Договором про закупівлю?
5. Чи може бути збільшена вартість Договору про закупівлю (у зв’язку з урахуванням ПДВ 20% ), або замовник та Виконавець (учасник- переможець) мають узгодити зменшення обсягу закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
|