Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
03.04.2025 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
62 / 88
Міністерство економіки України Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва. У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво). Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт. Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва. Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість. Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ. Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості). У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі? Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано). Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання. З повагою, Голова відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко ____________________________________________________________ Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б тел.: (066) 860 01 11 ел. пошта: [email protected]
Відповідь
27.03.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
87 / 105
Одеською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (далі – Одеська філія ДП «АМПУ») в рамках Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженних постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р. №1178 (зі змінами) здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг. Так, Одеською філією ДП «АМПУ» планується оголошення закупівлі товару: «запасні частини до транспортних засобів» за кодом ДК 021:2015 34330000-9 «запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів». Очікувана вартість закупівлі дорівнює 888 509,63 грн з ПДВ. Серед переліку запасних частин до транспортних засобів, які планується закуповувати, зокрема, є автомобільні генератори (у кількості 4 од.), орієнтовна сумарна вартість яких дорівнює 155 тис. грн. Відповідно до Переліку локалізованих товарів та згідно пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами) під локалізацію підпадає: «Генераторні установки: дизель-генераторні установки, генераторні установки з двигуном із іскровим запалюванням, турбогенераторні установки». Отже, не зрозуміло чи відносяться автомобільні генератори до товарів, які зазначені у Переліку згідно пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами)? А також постає питання, чи підпадає закупівля такого товару, із сумарною вартістю яка не перевищує 200 тис. грн, але очікувана вартість закупівлі, у складі якої планується закуповувати зазначений товар, перевищує 200 тис. грн під вимоги пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами)?
Відповідь
25.03.2025 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
93 / 113
Посольство Японії вирішило виділити грант на закупівлю обладнання для державного підприємства. Посольство провело запит цінових пропозицій від різних постачальників на закупівлю обладнання. Посольство виділяє кошти благодійному фонду, а благодійний фонд закуповує обладнання у постачальника якого саме обрало Посольство за результатами запитів , згідно якого укладається тристоронній договір (Платник - Постачальник - Одержувач), відповідно якого більшу частку коштів сплачує благодійний фонд, а решту Одержувач. Державне підприємство є Одержувачем та частковим Платником. Питання: 1) чи виникають підстави для застосування підпункту 5 пункту 13 Особливостей роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. 2) чи буде порушенням, якщо підприємство за умовами договору сплатити решту коштів за обладнання безпосередньо постачальнику без проведення процедури закупівлі. 3) чи може державне підприємство сплатити визнані податкові зобов'язання суми ПДВ (сума більше 100тис.грн.) товариству з обмеженою відповідальністю за тристороннім договором за придбане обладнання .
Відповідь
25.03.2025 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
89 / 92
Відповідно до вимог рамкової угоди та чинного законодавства України, наша організація здійснює підготовку та проведення закупівель за рахунок коштів Ukraine Facility. Рамкова угода між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ратифікована Законом України від 06 червня 2024 року № 3786 (далі – Рамкова угода (Ukraine Facility)). Відповідно до п. 2 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility) Україна повинна застосовувати до договорів про закупівлі, грантових угод і угод про внесок, фінансованих ЄС, найсприятливіші податкові та митні режими, які застосовуються до держав або міжнародних організацій, з якими вона має відносини. При цьому згідно з п. 3 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility), якщо Рамкова угода між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12 грудня 2006 року про податки, збори та обов’язкові платежі (далі - Рамкова угода від 2006 року) містить детальніші положення стосовно цього питання, вони також підлягають застосуванню. Згідно зі ст. 3 Рамкової угоди від 2006 року, заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема: • п. 3.1. Будь-які товари, що імпортуються з метою реалізації заходів, фінансованих коштом Співтовариства, не обкладаються митними зборами та ввізним митом, податками та подібними виплатами аналогічного характеру, що стягуються Урядом чи будь-яким його органом. • п. 3.3. Контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн. У зв’язку з цим просимо надати офіційні роз’яснення щодо наступних питань: 1. Чи передбачає договір на виконання робіт сплату ПДВ у рамках програми Ukraine Facility? 2. Які особливості оподаткування (зокрема, застосування ПДВ) при реалізації проєктів у межах цієї програми? 3. Який механізм звільнення від ПДВ для операцій, що здійснюються в межах Ukraine Facility? 4. Чи потрібно в тендерній документації передбачати спеціальні умови щодо застосування податкових пільг? Якщо так, то які саме формулювання рекомендується використовувати? 5. Чи є спеціальні вимоги щодо процедур укладання та виконання договорів у рамках зазначеного фінансування? Заздалегідь вдячні за сприяння.
Відповідь
07.03.2025 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
266 / 339
Відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. У зв’язку із застосуванням даної норми Особливостей на практиці виникає необхідність в отриманні роз’яснень з даного питання. Зокрема, якщо змоделювати ситуацію, що були проведені відкриті торги з особливостями та визначено переможця учасника торгів (платника єдиного податку) відповідно до його тендерної пропозиції із поданою ним ціною тендерної пропозиції без ПДВ, але після підписання договору про закупівлю та виконання (надання послуг) відповідно до Договору про закупівлю, в частковому обсязі, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» № 3219-IX від 30.06.2023р. учасник-переможець торгів змінив систему оподаткування та став платником податку на додану вартість (платником ПДВ). Отже, зміна системи оподаткування призводить до зміни податкового навантаження та замовник та його контрагент (учасник- переможець) мають всі підстави для внесення змін до договору про закупівлю на підставі підпункту 6 пункту 19 Особливостей. При цьому обсяги наданих послуг які надані до моменту переходу Учасника-переможця на іншу систему оподаткування, не враховуються при перерахунку ціни за Договором про закупівлю? Чи може нараховуватись відсоток ПДВ на обсяг послуг, які будуть надані за Договором про закупівлю? З урахуванням Податку на додану вартість 20% - загальна сума Договору про закупівлю може бути збільшена, або замовник та учасник- переможець мають узгодити зменшення обсягу закупівлі? Наявні відповіді на звернення в розділі «Консультації з питань публічних закупівель» на сайті Міністерства економіки України, на думку запитувача є застарілими, оскільки наявні відповіді опубліковані до 2023 року, включно. Законодавство в умовах «воєнного стану» є досить мінливим та сприятливим до постійних змін, зокрема за минулий 2024 календарний рік, Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 зазнала оновлення редакції дев’ять разів, та десята редакція від 19.09.2024р. чинна станом на березень 2025 року. Враховуючи вищезазначене, просимо роз’яснити: 1. Чи має право Виконавець (учасник - переможець) за договором про закупівлю звертатися до Замовника з пропозицією про зміну ціни договору в бік збільшення у зв’язку зі зміною системи оподаткування Виконавця (учасник - переможець), тобто, збільшення суми Договору про закупівлю з урахуванням ПДВ (20%)? 2. Чи може зазначена зміна податкового статусу Виконавця (учасник - переможець) розглядатися як обґрунтована підстава для коригування ціни договору відповідно до чинного законодавства України та положень Постанови? 3. Чи буде відмова Замовника у збільшенні ціни договору на підставі підпункту 6 пункту 19 Особливостей, правомірною у випадку переходу Виконавця зі статусу платника єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5% до статусу платника податку на додану вартість зі ставкою 20%? 4. Чи враховуються обсяги наданих послуг які надані до моменту переходу Виконавця (учасника-переможця) на іншу систему оподаткування, при перерахунку ціни за Договором про закупівлю? 5. Чи може бути збільшена вартість Договору про закупівлю (у зв’язку з урахуванням ПДВ 20% ), або замовник та Виконавець (учасник- переможець) мають узгодити зменшення обсягу закупівлі?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2