|
|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
При виконанні робіт згідно з укладеним договором відбулося значне подорожчання матеріально-технічних ресурсів в порівнянні з їх вартістю в договірній ціні, при оформленні цього подорожчання керуємося роз'ясненнями збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. за рахунок витрат на інфляцією по договірній ціні, а решту за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною.
Замовник посилаючись на Закон України «Про публічні закупівлі» відмовляється компенсувати наші витрати за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною ( з її уточненням) або за рахунок коштів на покриття додаткових витрат , повязаних з інфляційними процесами та коштів на покриття ризику усіх учасників будівництва, передбачених відповідними графами «Зведеного кошторисного розрахунку вартості обєкта будівництва». Прошу надати пояснення щодо можливості та правомірності застосування наведеної норми збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
п.5 та п.6 Розділу Х «Прикінцевих та перехідних положеннь» Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, визначеній Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» №114-IX від 19.09.2019р. встановлено наступне :
5. Процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
п.6. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Зважаючи на вищенаведене :
1. якщо процедура закупівлі розпочалась до 19.04.2020р., тобто до набуття чинності законом №114-IX від 19.09.2019р., а договір за даною процедурою укладається після 19.04.2020р., тобто після набуття чинності законом №114-IX від 19.09.2019р., які норми закону повинні бути зазначені в договорі, що регламентують зміну істотних умов, якщо замовник наполягає на їх визначенні, а саме, ст. 36 закону №922-VIII від 25.12.2015р. чи ст. 41 закону №114-IX від 19.09.2019р.
2.Чи вважається договір, процедура закупівлі за яким розпочалась до набуття чинності законом №114-IX від 19.09.2019р., укладеним після 19.04.2020р. за нормами ЗУ "Про публічні закупівлі", що діяли до набрання чинності ЗУ №114-IX від 19.09.2019р.
3 Чи вважаються договори закупівлі, що укладаються згідно з раніше укладеною рамковою угодою, що набула чинності 01.03.2020р. строком дії -3 роки, та які будуть укладатись протягом строку дії рамкової угоди, укладеними за нормами ЗУ "Про публічні закупівлі", що діяли до набрання чинності ЗУ №114-IX від 19.09.2019р., чи такі договори повинні укладатись, якщо вони будуть підписуватись 20.04.2020 і далі, з урахуванням вимог закону, що набув чинності 19.04.2020р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8&fNum=3302-06%2F42560-06%20
|
|
|
16.10.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! У 2018 році було проведено тендер(відкриті торги), за результатами якого було укладено договір на закупівлю будівельно-монтажних робіт. Під час виконання робіт в замовника у жовтні 2020 року виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка НЕ перевищує 50% ціни основного договору та НЕ перевищує 1,5 млн. грн.. Проте, можливість і умови таких додаткових робіт НЕ були передбачені в основному договорі, який укладений за результатами проведення тендеру ще у 2018 році.
Просимо роз’яснити, яку використовувати процедуру: переговорну процедуру чи прямий договір, та відповідно до якої редакції Закону: старої чи нової, для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого замовника у 2020 році?
Також просимо дати відповідь на наступне питання: Чи обов’язково у положеннях основного договору повинно передбачатись можливість і умови закупівлі додаткових робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
15.01.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підкажіть будь ласка, як діяти в такій ситуації: Замовник оголосив тендер на закупівлю робіт з твердою договірною ціною, яка поділялась на такі статті витрат: будівельні роботи, обладнання та інші витрати, крім того, було розміщено технічне рішення, виконання робіт передбачалось в термін менше одного року.
Після перемоги на торгах, Підрядником поетапно здійснювалось закриття виконаних робіт актами (форми КБ-2) та довідками про вартість виконання робіт (форми КБ-3), а також надавались підтверджувальні документи на обладнання, однак суми які вказані в акті та в накладних частково були менші, хоча незважаючи на це Замовник розрахувався в повному обсязі згідно наданих актів.
У зв’язку із затриманням фінансування виконання робіт затягнулось на термін більше одного року.
В ході закриття Підрядником перед Замовником чергового етапу виконаних робіт Замовник повідомив, що Підрядник «заліз» в інфляцію та ризики. Хоча під час закриття кожного з етапів робіт Підрядник не вийшов за суму з якою виграв тендер, а навпаки частково їх зменшив.
Як наслідок Замовник почав вимагати в Підрядника повернення частково сплачених раніше коштів за виконані роботи та схиляти до підписання акту «мінусовки», як пояснив Замовник для повернення коштів які передбачались на інфляцію та ризики.
Враховуючи вище викладеного прошу повідомити наступне:
1. чи правомірно Замовник вимагає в Підрядника повернення коштів за ризики та інфляцію, оскільки, Підряднику не було відомо про них, та в актах які надавались за виконані роботи в них не згадувались та раніше будь-яких зауважень Замовник не озвучував?
2. які наслідки для Підрядника, якщо в договорі вказано тверду договірну ціну, а також те, що при закритті/оплаті актів, Підрядник зобов’язаний підтвердити фактичні витрати, а вказані суми в наданих ним документах про підтвердження фактичних витрат не співпадають з сумами вказаних в актах, при умові, що акти вже закриті та по ним здійснено оплату Замовником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо зміни істотних умов договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» (заклад охорони здоров'я), який шляхом проведення відкритих торгів закупив електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії Споживачу на 2020 рік. Термін дії договору до 31.12.2020 року.
Відповідно до п. 13.10 Договору сторони домовилися, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
На початку лютого місяця 2021 року з Постачальником було укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії. Термін дії до 31.03.2021 року. Кошти на оплату електричної енергії та на оплату послуг з розподілу електричної енергії в установленому порядку погоджені та є у наявності.
За цей час Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» проводить відкриті торги і визначає нового переможця. Новий Постачальник електричної енергії починає надавати свої послуги з 01.03.2021 року.
Однак у березні місяці 2021 року попередній Постачальник рахунок за поставлену електричну енергію нашому підприємстві за лютий місяць 2021 рік не виставляє. Також не виставляє рахунок за лютий 2021 року на оплату послуг з розподілу електричної мережі Оператор системи.
У телефонній розмові нам повідомляють що у лютому місяці 2021 року нас віднесено до Постачальника «останньої надії».
Попереджень жодних від Постачальника та Оператора системи про розрив раніше укладених Договорів ми не отримували. Також повідомлення не отримували від Постачальника «останньої надії», тим паче договору з ним ні якого ми не укладали.
Різниця у ціні за надану електричну енергію з попереднім Постачальником та Постачальником «останньої надії» становить близько 150 000 тис. грн. Річ тут йде про бюджетні кошти.
Питання:
1. Чи правомірні дії Попереднього постачальника, коли він без попередження усунувся від виконання своїх зобов’язань за договором у лютому місяці 2021 року?
2. Чи можуть бути між нашим підприємством (медичним закладом) та Постачальником «останьої надії» відносини без належного оформлення (договору).
3. Чи маємо ми право, без Договору оплатити за лютий місяць 2021 року за спожиту електроенергію Постачальнику «останьої надії»?
4. Яка юридична відповідальність попереднього Постачальника, у тому числі хто відповідатиме за надмірно сплачені кошти (різниця між тарифом попереднього Постачальника та постачальника «останньої надії»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|