|
|
09.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Університет укладає госпдоговіри із зовнішними Замовниками на виконання науково-дослідних робіт та надання науково-технічних послуг. Після виконання робіт, що підтверджено актами виконаних робіт, підписаними двома сторонами на реєстраційний рахунок університету від Замовників надходять кошти за виконану роботу, за яку необхідно виплатити зарплату виконавцям робіт. Основні виконавці таких робіт і послуг є штатними працівниками університету, працюючими на 1,5 ставки, тому за виконану роботу університет укладає з такими працівниками договори ЦПХ (підряду) для виплати зарплати (це може бути одноразово або не більше, як за 2-3 місяці). Таких госпдоговорів із Замовниками протягом року університет укладає багато. Відповідно до Закону Про публічні закупівлі за всіма договорами підряду робилися звіти до системи ПРОЗОРО за конкретними кодами Єдиного закупівельного словника. На 01.07.2021 р. за всіма кодами поріг закупівель склав 50000 грн., а до кінця року є ще багато госпдоговорів, за якими виконується робота для Замовників і необхідно різним основним виконавцям виплачувати зарплату за договорами ЦПХ (підряду).
Питання: Чи потрібно за такими договорами ЦПХ надалі робити звіти до системи ПРОЗОРО, якщо ні, то який існує механізм подальшої виплати зарплати таким працівниками за договорами ЦПХ в університеті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1455/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
|
|
|
09.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Останнім часов, багато замовників в тендерних документаціях по закупівлі газу та електричної енергії (відкриті торги, спрощені закупівлі), вказують формулу, у якості методики розрахунку цінової пропозиції. Обгрунтовують введення цієї формули у тендерній документації за для виключення демпінгу з боку учасників. Сама формула містить показники, які є офіційно встановленими на державному рівні та встановлені нормативно-правовими актами, а також відсоток маржі учасників-постачальників, який може бути закладено при розрахунку. Замовник встановлює фіксований відсоток маржі та вказує, що маржа при розрахунку цінової пропозиції не може бути від'ємною та якщо маржа при розрахунку від'ємна, тендерна пропозиція учасника відхиляється. Питання: чи може Замовник встановлювати таку вимогу у тендерній документації, стосовно від'ємної маржі та чи має право Замовник відхиляти учасників на етапі оцінки тендерних пропозицій, якщо маржа від'ємна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
При цьому у відповідності до статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь на наступне питання: Чи є обов'язковою організація та проведення закупівлі електричної енергії за ДК 021:2015 09310000-5 за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію (Державна установа "Професійні закупівлі") відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 846-р "Про визначення державної установи "Професійні закупівлі" згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", якщо замовником є структурний підрозділ Міністерства оборони України
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією" (далі – Розпорядження) централізована закупівельна організація державна установа “Професійні закупівлі” (далі – централізована закупівельна організація) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому для замовників згідно з додатком 2 Розпорядження централізована закупівельна організація в обов’язковому порядку проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 Розпорядження за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року.
Додатком 4 Розпорядження визначено перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, зокрема електрична енергія.
Отже, закупівля електричної енергії централізованою закупівельною організацією в обов’язковому порядку здійснюються саме для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження.
При цьому інші замовники, які не визначені додатком 2 Розпорядження здійснюють закупівлю електричної енергії самостійно з урахуванням вимог Закону.
Водночас питання щодо проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію для відокремлених структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу юридичних осіб розглянуто у запиті 688/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f08a1288-500b-4ded-96c5-b5e6e4035e1b&lang=uk-UA
|
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогодні, при проведенні закупівлі електричної енергії є непоодинокі вимоги в тендерній документації замовника щодо надання документального підтвердження сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління якістю учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю. Вимоги», системи управління охороною здоров'я та безпекою праці учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2019, IDT) «Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», системи екологічного управління учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування».
Частиною 3 статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено можливість включення Замовником до своєї тендерної документації іншої інформації, але наявність такої інформації повинно бути передбачено законодавством.
Отримання вищевизначених сертифікатів ISO відповідно до законодавств України не є обов'язковим. Є закони та нормативно-правові акти України, які чітко обумовлюють, що потрібно для постачання електричної енергії. Таким чином вимоги щодо наявності даних сертифікатів не передбачені законодавством та є дискримінаційними, оскільки суттєво зменшують коло можливих учасників аукціону, а наявність таких чи подібних сертифікатів в того чи іншого учасника жодним чином не впливає на якість, своєчасність та ефективність при здійсненні постачання електричної енергії.
Враховуючи зазначене прошу надати роз’яснення щодо доцільності, при проведенні закупівлі електричної енергії, вимоги замовника стосовно надання документального підтвердження сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління якістю учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), системи управління охороною здоров'я та безпекою праці учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2019, IDT), системи екологічного управління учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону.
Крім того, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
|
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дарницькою окружною прокуратурою шляхом моніторингу процедур публічних торгів встановлено, що замовником у технічних вимогах застосовано максимально деталізовані вимоги до предмету закупівлі, внаслідок чого під критерії замовника підпадає виключно один товар певної марки певної моделі, що є порушенням вимог ст. 23 Закону України "про публічні закупівлі". Чи уповноважене містерство економіки та торгівлі на запит Дарницької окружної прокуратури підтвердити/спростувати вказаний факт, а у разі можливості зазначити, який саме товар підпадає під встановлені замовником закупівлі критерії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
Поряд з цим зазначаємо, що основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, у межах повноважень відповідно до пункту 13 статті 9 Закону Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері закупівель надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|