|
|
04.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пункт 6 частини 1 статті 17 Закону
Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
У Переможця Замовник вимагає довідку Міністерства внутрішніх справ України.
Питання перше:
У випадку представництва повноважень за довіреністю (тобто, якщо пропозиція підписана не керівником, а іншим працівником за довіреністю) на кого необхідно надати цю довідку: лише на того, хто фактично поставив підпис, чи на двох: і на того, хто фактично підписав і + на керівника, який видав довіреність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Отже, замовник самостійно у своїй тендерній документації зазначає інформацію про спосіб підтвердження учасниками підстав, встановлених статтею 17 Закону.
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містить інформацію з порушеного питання : https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-robiti-pislya-peremogi-v-aukcioni
|
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках».
У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?.
Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/articles/zastosuvannya-631-statti-cku-v-zakupivlyah-prozorro
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
Водночас застосування частини третьої статті 631 ЦК України до договорів про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статі 40 Закону) в яких є альтернативний постачальник, надавач послуг, виконавець робіт, не можна встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
|
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" яким було затверджено внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та затверджено перелік товарів, які потребують підтвердження ступеню локалізації виробництва, зокрема товар - причепи, напівпричепи та пересувні контейнери.
Просимо надати уточнення, чи відноситься до даної категорії товар – контейнери для збору ТПВ (відповідно до коду CPV 44610000-9 – Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску).
Окремо зазначаємо, що відповідь на запит № 74/2022 з посиланням на лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 не надає відповіді на дане запитання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (далі - Закон), що набирає чинності 14.07.2022, передбачено доповнити розділ Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону пунктом 6-1, яким визначаються особливості здійснення закупівель окремих товарів, зокрема напівпричепів та пересувних контейнерів.
При цьому, після набрання чинності Закону, необхідність застосування положень пункту 6-1 під час здійснення закупівель буде визначатися самостійно замовником у конкретних випадках.
Предмет закупівлі має визначатися замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Докладно про це в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
22.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Планується проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до ст.40 ЗУ «Про публічні закуплі» на підставі ч.2.п.3 абз.4
якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: «оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
Відповідно до ст.18 Закону
Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити підтвердження в електронній системі закупівель.
Укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється.
Прошу надати роз’яснення застосування законодавства про публічні закупівлі
Чи поширюється заборона укладання договору про закупівлю під час оскарження рішення органу оскарження в судовому порядку?
Як розуміти положення закону «про публічні Закупівлі» «після розгляду\оцінки тендерних пропозицій учасників» після розгляду і оцінки тендерних пропозицій учасників?
Після розгляду або оцінки тендерних пропозицій учасника?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо застосування норм Закону, які дозволяють здійснити закупівлю до 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується
Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених з використанням абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, самостійно замовник здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.
Щодо заходів забезпечення позову у разі судового оскарження
Ураховуючи норми пункту 17 частини першої статті 1 Закону та частини сімнадцятої статті 18 Закону укладення договору про закупівлю під час оскарження в Антимонопольному комітеті України забороняється.
Поряд з цим згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Отже, якщо справа розглядається в суді, то питання заборони відповідачу вчиняти певні дії, у тому числі щодо договору, регулюється ГПК України.
Щодо розуміння стосовно розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій
Питання, які стосуються розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій як певних етапів процедури закупівлі/закупівлі визначені статтею 29 Закону.
Водночас рекомендуємо для кращого розуміння алгоритму, за яким здійснюються відкриті торгів/спрощені закупівлі тощо звернутися до схем, що розроблені Київською школою економіки спільно з Мінекономіки, що знаходяться за посиланням: https://cep.kse.ua/scheme/?fbclid=IwAR2gkTwsWtFbCGcMj5zZMJDvY4CdbBK150PFGsjDoaIViNreAPlLmpnQE8g
|
|
|
17.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 12.10.2021 № 622, вказаним органом прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі №UA-2020-11-09-002583-a, яка оголошена Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя. За результатами моніторингу було встановлено, що Замовником, в порушення вимог пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону укладено додаткові угоди на збільшення ціни за одиницю товару. При цьому підставою для такого твердження слугувала лише інформація з сайту калькулятора вартості газу. При укладенні додаткових угод Замовник керувався інформацією про ціни, яка зазначалася у довідках торгово-промислової палати. Проте інформація по ціну природного газу, яка була зазначена у довідці торгово-промислової палати і перевірялася замовником станом на 18.05.2021 та ціна станом на 30.10.2021 при однакових вихідних даних різниться. На даний час висновок моніторингу оскаржується в суді. З огляду на це, у зв"язку з обмеженими строками розгляду справи просимо надати роз"яснення.
Чи є інформація з сайту калькулятора вартості газу документальним підтвердженням коливання ціни природного газу на ринку?
Чи спростовує інформація з сайту калькулятора вартості газу довідки, видані компетентними органами щодо коливання ціни на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|