Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
17.02.2020 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
4749 / 4733
Доброго дня, підскажіть будь ласка, договір на електричну енергію підписано 13.02.2020року. Один з пунктів цього договору мав наступний зміст - "Ціни за одиницю товару встановлюються в національній валюті України, та не можуть змінюватись протягом 90 днів з моменту розкриття тендерної пропозиції учасника-продавця". Чи мають право Сторони не чекаючи закінчення цих 90 днів, змінити ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків в зв*язку з коливанням ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі ?
Відповідь
12.02.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
7303 / 7005
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.
Відповідь
10.02.2020 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
4336 / 4285
Замовником у 2019 році було здійснено допорогову закупівлю природного газу з використанням електронної системи закупівель (відповідно до обсягів закупівлі). Наприкінці 2019 року з метою забезпечення потреб підприємства було прийнято рішення скористатись нормою частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Додаткову угоду на пролонгацію договору було укладено та зареєстровано у казначействі наприкінці 2019 року. Проте, у січні 2020 року, при зверненні до органу казначейської служби для реєстрації суми пролонгованої угоди, Замовник отримав відмову у її реєстрації. Причиною відмови стало те, що у 2019 році Замовник не проводив процедуру закупівлі у розумінні Закону, а проводив допорогову закупівлю, а отже до допорогової закупівлі норми Закону не застосовуються. Просимо надати відповідь, чи мав право Замовник укласти додаткову угоду відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, на пролонгацію договору, що був укладений за результатами допорогової закупівлі. Заздалегідь вдячні за відповідь.
Відповідь
06.02.2020 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
5164 / 4984
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому в пункті 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих ціни і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства. Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадах зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є самостійними випадками зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону випадок зміни показників ARGUS, що застосовуються в договорі про закупівлю та випадок зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. 2. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю.
Відповідь
05.02.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
5902 / 5848
Вітаю! За результатами відкритих торгів Замовником укладено Договір з Підрядником на капітальний ремонт. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) виготовлена в 2019 році. У січні 2020 року міськвиконком прийняв нове рішення про збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Підрядник просить провести коригування ПКД та зібльшити суму Договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону Про публічні закупівлі, аргументуючи тим, що розмір зарплати є регульованим нормативом, який встановлює міськвиконком. Чи може Замовник збільшити суму тендерного Договору після коригування ПКД (перерахунок заробітної плати), керуючись пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону? Дякую.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2