|
Державне агентство автомобільних доріг України звертається за наданням роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Укравтодор планує здійснити запозичення, зобов’язання за якими забезпечені державними гарантіями, шляхом укладання кредитного договору та/або випуску боргових цінних паперів на міжнародних ринках капіталу.
Для здійснення таких запозичень, Укравтодор потребує допомоги фінансових установ (радників) з питань розробки стратегії фінансування, вибору і роботи букранерів та /або лід-менеджерів, визначення кредитних рейтингів, розробки кредитної історії для потенційних інвесторів, тощо.
Частиною п’ятою статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, у тому числі:
фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів;
послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг;
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III:
фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України;
фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;
компанія з надання допоміжних послуг - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні послуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення прямих договорів з фінансовими установами (радниками) на надання послуг, пов’язаних із залученням кредитних коштів, керуючись частиною п’ятою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів та послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Визначення терміну "фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги.
Визначення понять "гарантія", "договір лізингу" та "кредитний договір" наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно.
Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг".
Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля фінансових послуг, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів або закупівля послуг фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг, такі закупівлі здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівлі до тих, що вказані у статті 3 Закону, у конкретних випадках.
У свою чергу, відповідно до Закону України “Про Національний банк України” НБУ здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України, веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.
При цьому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно Указу Президента України “Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 23.11.2011 № 1063/2011 здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищевказаних органів.
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 3 нової редакції Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 (далі-Порядок), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до Листа МЕРТУ від 03.09.2020 №3304-04-53972-06 «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель»: предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказують перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y).
Цифра «0» при визначенні за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника розміщується 5—8 цифрами коду. У разі якщо цифра «0» стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри — групу, а не клас.
Отже, якщо четвертою цифрою в коді є цифра «0», в такому випадку клас у коді відсутній.
У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника «99999999-9 — Не визначено».
Враховуючи що предметом закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах» можуть бути як товари так і послуги за різними напрямками, які не мають в ієрархічній структурі ЄЗС 4 цифри коду.
Наприклад:
1) ДК 021:2015: 92400000-5 Послуги ЗМІ за кодом ДК (Розміщення інформації в ЗМІ) - очікувана вартість закупівлі: 800 000,00 грн.
2) ДК 021:2015: 43500000-8 Гусеничні транспортні засоби (Трактор) - очікувана вартість закупівлі: 250 000,00 грн.
У зв’язку з вищезазначеним, просимо надати роз’яснення щодо правильності визначення виду та/або процедури закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах».
Замовник повинен визначати вартісні межі:
1) шляхом сумування очікуваної вартості усіх закупівель (товари, послуги), які віднесено до показника 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
2) виходячи з очікуваної вартості однієї конкретної назви закупівлі, яка віднесена до показника 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
3) сумуючи подібні за напрямом (ідентичні) закупівлі за конкретними назвами закупівлі?
чи іншим шляхом?
|