Консультації з питань публічних закупівель
Між Управлінням освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради та ТОВ «Енера Вінниця» укладено договір №ХМ150300/484 від 27.12.2024 року про постачання електричної енергії.
13.01.2025 року Указом Президента України №24/2025 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.01.2025 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" було накладено санкції на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Енера Вінниця".
Чи потрібно розривати вже укладений договір?
Відповідь
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМЛЮФТ», код ЄДРПОУ 45050679 (надалі – Товариство) вже більше 7 років є офіційний постачальником імпортного обладнання, такого як: компресора (різних типів), насоси, повітряні фільтри, масло компресорне, запасні частини до компресорів, манометрів, повітрозабірних фільтрів та багато іншого. Деякі з цих товарів входять до переліку товарів, що закуповуються у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості), та наводяться в пп. 2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень».
Товари здебільшого ввозяться в Україну з таких країн як Німеччина, Італія та Туреччина. Серед покупців даної продукції варто відзначити державні підприємства – Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Військові частини, Центр спеціального призначення Національної Гвардії України, Пожежно-рятувальні загони Головного управління ДСНС України, Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку», ПАТ «УКРНАФТА», та інші, а також підприємства інших форм власності.
Наше Товариство, виконуючи вимоги чинного законодавства у сфері публічних закупівель, на більшість товарів ввезених в Україну здійснюють локалізацію, про що зазначає інформацію в переліку товарів, тобто що ці товари відповідають вимогам зазначеним в «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів».
Наразі, у відповідності до нормативних документів в питанні локалізації є вийнятки, до яких товарів локалізація не застосовується. Нажаль, не всі Замовники державних закупівель враховують передбачені законодавством винятки та продовжують вимагати від учасників на товари країнами походження яких є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізацію товару.
Уважно ознайомившись з роз'ясненнями наданими Міністерством Економіки України № 3323-04/623/5-06 від 30.08.2022 та № 3323-04/50395-06 від 15.07.2024 щодо ступеню локалізації та міжнародних угод вбачається, що учасник який пропонує товар країною походження якого є країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізація не застосовується, натомість учасник повинен надати саме сертифікат про походження товару.
Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення та підтвердити або спростувати чи мають право Замовники державних закупівель вимагати від учасника процедури закупівлі, який пропонує товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина підтвердження ступеню локалізації, оскільки більшість Замовників порушуючи вимоги законодавства прописують серед вимог тендерної документації підтвердження ступеню локалізації без зазначення винятків. І чи достатньо учаснику закупівлі на товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина надання сертифікату про походження товару. Та чи повинні до товарів країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина застосовуватись монетарні (вартісні) пороги.
Ваші роз'яснення дуже допоможуть та будуть корисні в нашій подальшій господарській діяльності.
Висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на отримання обґрунтованої відповіді.
Відповідь
Вітаю Вас!
Суть питання: на початку року, наприклад, ми не можемо повністю і чітко свої потреби щодо закупівлі того чи іншого майна (послуги/робіт) запланувати та провести процедуру закупівлі згідно діючого законодавства. Наведу приклад фактично:
1 варіант: розмір кошторису-100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави на даний момент (закупівля без використання ЕСЗ), через певний час буде додатково виділено ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ), ще через певний час - ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ).
В "сумі" виходить 300 000 грн по одному коду ДК (перевищує нижню межу у 200 000 грн). Але ми провели 3-ма договорами без використання ЕСЗ.
2 варіант: все теж саме (суми, код ДК, тощо), виходить, що ми "уходимо" та розділяємо суму закупівель на менші (допорогові) та фактично уникаємо використання ЕСЗ (відкриті торги, спрощену), що є фактично порушенням законодавства.
Додатково: листи та роз.яснення Мінекономіки, експертів, тощо. носять рекомендаційний характер і не діючим законодавством.
Питання:
Як мені, як УО в/ч бути в даній ситуації: 1 варіант - проводити закупівлі по одному коду ДК на суми вищі, ніж межі згідно законодавства (200.000 грн для товарів, послуг; 1.500.000 грн для робіт) як кожна закупівля, як окрема без використання ЕСЗ?
2 варіант - Першу закупівлю проводити без використання ЕСЗ, а наступні другу та третю через Прозоро (спрощені/відкриті), вважаючи, що вже суми будуть перевищувати вищезазначені суми допорогових закупівель?
Я не знайшов ніяких нових пояснень, розяснень, наказів, законів, постанов, щодо врегулювання даного питання.
Буду Вам дуже вдячний за Вашу відповідь і допомогу для чіткої та правильної організації та проведення закупівель у підрозділах ЗСУ.
З повагою, Майданчук Роман!
Слава Україні!
Відповідь
Статтею 6 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено:
1 Якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону.
2. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва.
3. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Якщо закупівля здійснюється згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.08.2024 № 763-р та фінансується за рахунок «Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти» (код 2211330), джерелом формування якої є кошти ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility.
Просимо надати роз’яснення яким чином замовник повинен був бути поінформований про цей фінансовий інструмент для України.
Як потрібно передбачити відповідні вимоги у тендерній документації Чи планує Мінекономіки надати роз'яснення з цього приводу?
Відповідь
Щодо закупівлі : Коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Реконструкція адміністративної будівлі під клініку стерилізації собак по вул. Березинській, 60 м.Дніпро " комунальним підприємством що здійснює діяльність відповідно до п.3, ч.1, ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII .
Комунальне підприємство «Зооконтроль» Дніпровської міської ради належить до підприємств , які забезпечують потреби держави або територіальної громади .
В 2017 році нашим підприємством укладено прямий договір на розробку проектно-кошторисної документації за предметом закупівлі: ” Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція адміністративної будівлі під клініку зі стерилізації собак за адресою: вул. Березинська, 60 на суму 299000.00 грн. за кодом
ДК 021:2015: 71220000-6 Послуги з архітектурного проектування.
Станом на сьогодняшній день роботи з реконструкції будівлі не виконані в повному обсязі згідно проектно-кошторисної документації.
На данний момент виникла потреба в коригуванні вищезазначеної проектно-кошторисної документації.
У Замовника виникло три питання:
1.Коригування проектно-кошторисної документації” за видом закупівлі це- послуга чи робота?
Відповідно який код ДК 021:2015 треба застосовувати при закупівлі?
3. Проектно-кошторисна документація є інтелектуальною власністю його розробника (зокрема, в частині немайнових прав)?
Чи обов`язково коригування проектно-кошторисної документації повинен виконувати автор проекту або це можe буде інший Виконавець?
Відповідь