|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ми замовники закупівлі електричної енергії. З 1 січня по 28 лютого наш відділ перейшов на "постачальника останньої надії", ціна якого більше 5 грн. за 1 кВт. Як має відбуватись реєстрація договору постачальника "останньої надії " якщо він зв’язався з нами тільки 23.04.2021 року але досі його не надав?
А 16 лютого був підписаний договір з ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (відкриті торги) на закупівлю 2021 року, який почав діяти з 01.03.2021 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому згідно з пунктом 10 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зокрема інформацію про закупівлю договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Поряд з цим, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України зокрема надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції казначейства, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо додатково звернутись до вищевказаних органів виконавчої влади.
|
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, зокрема, у разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів).
Двадцять восьмого квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361-IX). Серед найбільш важливих змін, які передбачені Законом № 361-IX та які стосуються проведення процедур закупівель є нова редакція пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», що визначає обсяг і зміст інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яка повинна міститись в ЄДР.
Також, пунктом 4 розділу X Закону № 361-IX визначено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності Законом № 361-IX, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному Законом № 361-IX, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
На підставі вищезазначеного, просимо вас надати консультацію щодо дій замовника, до закінчення передбаченого пунктом 4 розділу X Закону № 361-IX тримісячного строку з дня набрання чинності нормативно-правового акта, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, у разі відсутності в ЄДР будь-якої інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, що передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься в запиті 1405/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA
|
|
|
19.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У червні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт. Станом на 01.04.2021 виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму що не перевищує 50 % від загальної суми договору. Просимо дати роз’яснення: 1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?; 2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 644/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1e92783d-abe7-4572-b191-5e112cb8686b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
17.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Частиною 15 статі 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено право замовника звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Чи передбачає норма згадуваної статті можливість звернення, в тому числі, і до учасника процедури закупівлі щодо уточнення інформації у наданих ним документах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Отже, до компетентних органів державної влади, підприємств, установ, організацій замовник може звертатись саме за підтвердженням інформації, яку надав учасник. При цьому частина п’ятнадцята статті 29 Закону не передбачає звернення за уточненням інформації до учасника.
Довідково: відповідь про застосування замовником механізму 24 годин міститься у запиті № 1332/2020, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДоБрого дня. У ч.4.ст.41 ЗУ"Про публічні закупівлі"визначені віпадки, коли ціна договору може відрізнятись від ціни пропозиції переможця, а саме:
у разі визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
у випадку перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без
зменшення обсягів закупівлі.
Досить поширений випалок, коли у результаті аукціону пропозиція переможця за одиницю товару визначається у гривнях та копійках з декількома десятовими знаками(наприклад 25000грн- ціна пропозиції, кількіть товару-78од., ціна за од.-267,094грн.). Я так розумію, що одразу ж можна укласти договір на зменшену суму(267,09*78=24999,78грн).При реєстрації договору у органах ДКСУ казначеї перевіряють на відповідність звіту про результати проведення закупівель, який до речі формується системою автоматично, та ціни договору. Звіт сформується із ціною пропозиції переможця, а не зменшеною ціною. Питання: чи може відрізнятися у такому випадку сума звіту та ціна договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічне за змістом питання розглянуто у запиті 1294/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA
|