|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі настання підстав, визначених частиною четвертою ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів, проте не зазначено ким повертається (Гарантом чи Замовником). Прошу надати роз'яснення чи обов'язково Замовнику протягом п'яти банківських днів надсилати на ім'я Гаранта лист про звільнення від зобов'язань за електронною гарантією у разі настання підстав, визначених ч. 4 ст. 24 Закону? Які дії Замовника, якщо тендерна пропозиція навіть не розглядається згідно Закону (вища ціна за результатами аукціону, подано одну тендерну пропозицію і торги відмінені)?. Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону, замовник керується положеннями ЦК України та у залежності від суб’єкта, який виступає гарантом, відповідними актами законодавства, які регулюють відносини виконання та припинення таких гарантій.
Так, зокрема порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення).
|
|
|
30.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольний комітет України розглянула скаргу ТОВ "АЛТАЮР", Код ЄДРПОУ:37210479 до Державного підприємства "Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп'ютерних фінансових технологій" МФУ, Код ЄДРПОУ:05416337 стосовно закупівлі UA-2017-04-19-000276-b та прийнятих рішень про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп", Код ЄДРПОУ:39189678. В своїй скарзі Скаржник вказував на невідповідність тендерної пропозиції переможця умовам тендерної документації яка на думку Скаржника мала місце, а саме Технічним вимогам до предмету закупівлі і на цій підставі вимагав скасувати рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп".
Розгляд скарги відбувся 08.06.2017 за участі Скаржника і Замовника. В ході розгляду були з'ясовані обставини справи і встановлена безпідставність обвинувачень Скаржника та відповідність пропозиціїї ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" умовам тендерної документації. Незважаючи на ці обставини, Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України вдалася до детального розгляду пропозиції ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" та встановила сумнівну невідповідність пропозиції умовам надання забезпечення тендерної пропозиції. Комісія не звернулась за роз'ясненнями до ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" або за підтвердженням інформації, наданої учасником. Незважаючи на відсутність претензій Скаржника до забезпечення тендерної пропозиції переможця та відсутності вимоги скасування рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" за такою невідповідністю в Скарзі Скаржника, Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в ході засідання постановила забовязати Змовника скасувати своє рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп".
Питання 1: Прошу надати оцінку цій ситуації та розяснити, чи корректно діяла Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в рамках своїх повноважень відповідно до Закону?
Питання 2: Чи має Колегія повноваження в рамках розгляду скарги розглядати та оцінювати пропозиції учасників за рамками прямо сформульованих претензій Скаржників, та чи не порушила Колегія Закон, зокрема розділ 4 Статті 28 де визначено, що саме Замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
При цьому орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас зазначаємо, що питання оскарження рішення Антимонопольного комітету України з питань публічних закупівель в адміністративному порядку розглянуто в запитах №471/2017 та №721/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d69ac70-e392-4679-b1c3-bc8620ed7b67&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b031359-55c5-4446-8744-58eee0838622&lang=uk-UA
|
|
|
28.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У якому порядку особа, учасник процедури закупівель у відношенні якої винесено рішення постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель може оскаржити таке рішення, якщо вона не є скаржником?
Чи можливе таке оскарження в порядку ст. 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
При цьому рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України, відповідно до якої правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Разом з тим згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
|
|
|
27.07.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» «замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.»
Лісові господарства України є державними підприємствами з часткою власності держави 100%. Директора лісгоспів призначаються Державним агентством лісових ресурсів, яке є державною установою, шляхом підписання контрактів.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України «Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах».
Відповідно до ст. 2 Лісового кодексу України «Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства»
Основним видом діяльності лісових господарств є захист та створення лісових насаджень, лісівництво та інша діяльність в лісовому господарстві та надання допоміжних послуг в лісовому господарстві, що є забезпеченням потреб громади або держави з охорони лісу.
Також почастішали випадки коли лісові господарства вносять зміни в статути і позиціонують себе як державне комерційне підприємство, таким чином не проводять відкритих торгів та публікують лише звіти про укладені договори.
Враховуючи вищенаведене прошу надати відповідь чи є Замовником в розумінні Закону «Про публічні закупівлі» лісові господарства України?
Прошу надати чітку однозначну відповідь в зв’язку з великим об’ємом фінансових коштів, які витрачаються зазначеними підприємствами при закупівлі товарів, робіт та послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку 2017 року установою проведено відкриті торги на закупівлю ліків та укладено договір до кінця року.
З 01.07.2017 р. набула чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою затверджено в новій редакції Національний перелік основних лікарських засобів.
Чи має право установа після набуття чинності цієї постанови закуповувати ліки, якщо вони є в специфікації до діючого договору але їх з 1 вересня не буде в національному переліку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
|