|
|
20.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення, щодо наступного випадку.
Замовник уклав договір постачання товарів у 2021 році, даний договір передбачає декілька номенклатурних позиції. До вищевказаного договору була підписана додаткова угода на наступний рік (2022 р.), на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року на загальну суму, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році.
1. Чи буде вважатися порушенням наступне:
Приклад –
Номенклатура договору 2021 р.
№ Найменування Кількість Ціна за од. грн. з ПДВ Сума грн. з ПДВ
1 Товар 1 100 шт. 100,00 10 000,00
2 Товар 2 100 шт. 100,00 10 000,00
3 Товар 3 100 шт. 100,00 10 000,00
Всього з ПДВ 30 000,00
ЗАМОВЛЕННЯ Замовника на початок 2022 р. в межах додаткової угоди, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році
№ Найменування Кількість Ціна за од. грн. з ПДВ Сума грн. з ПДВ
1 Товар 1 30 шт. 100,00 3 000,00
2 Товар 2 30 шт. 100,00 3 000,00
3 Товар 3 Не замовляється Не замовляється Не замовляється
Всього з ПДВ 6 000,00
2. Вкажіть будь-ласка, якими нормативно-правовими актами регулюється перше питання даного листа, і які правові наслідки має, якщо приклад вказаний у першому питанні даного листа є порушенням.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Виходячи з частини шостої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми від договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, які розраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього. При цьому Закон не містить обмежень, пов’язаних з наявністю у договорі про закупівлю номенклатурних позицій.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
20.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Донецькою митницею отримано відповідь на запит 14/2022, але вона не містить відповіді по суті.
У нас не було питання які права має філія та як проводити процедури закупівель філіями.
Дуже прикро що такий поважний державний орган зробив вигляд, що не зрозумів питання.
Ще раз наголошуємо, що зберігання майна та товарів, що знаходяться під митним контролем або які вилучено по протоколам про порушення митних правил маєть свою специфіку та питання розміщення їх на зберігання (відповідальне зберігання) по законодавству України вимагає прийняття їх митницею на склад митниці в денний термін.
Переважна більшість майна являє собою великовантажні або негабаритні вантажі, умови для розміщення яких мають лише власники цього майна або товарів. Передбачити номенклатуру, термін зберігання, розміри складських приміщень та взагалі які можуть бути випадки неможливо.
Водночас, відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу."
Таким чином, митниця просто не може виконувати законодавчо встановлений термін - одна доба - на розміщення вилучених товарів та майна з причини неможливості укладання прямих договорів на зберігання (відповідальне зберігання).
Щоб ви розумілі, за зберігання митницею товарів та майна на склади митниці (в тому числі не у власних приміщеннях, а переданих іншим підприємствам за договором відповідального зберігання), митниця отримує від власників цього майна або товарів немалі кошти, які спрямовуються до бюджете країни.
Тому, необхідно включити послуги зберігання (відповідального зберігання), в цілях виконання Митного кодексу, до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим Закон має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС).
Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС.
Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги.
Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг, зокрема послуг зберігання майна, не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів.
Поряд з цим повідомляємо, що у запиті № 14/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0c6fe59-aa48-4d49-bdb5-454b3e337f1f&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу.
Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону в частині здійснення закупівель філіями самостійно.
|
|
|
18.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! В 2021 р. ми уклали з замовником договір підряду на будівельні роботи, обєкт перехідний, тобто частину робіт виконали у 2021 році згідно плану фінансування (на 400 тис грн), частина (600 тис грн)перенеслась на 2022 рік, ми перебували на спрощеній системі оподаткування (платник ЄП 3 група), а з 1 січня 2022 року стали платником ПДВ на загальній системі (у звязку з перевищенням ліміту доходу). для того щоб зробити акти виконаних робіт правомірно буде змінити кошторис (договірну ціну), включивши вартість ПДВ, звичайно ж в межах залишку 600 тис.грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю додаток 1, стор. 3), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
18.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Чи є предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському електричному транспорті (тролейбусах)? Договір на закупівлю послуг з перевезення укладений за результатами переговорної процедури.
Чи є предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд у міському наземному транспорті (автобусах)? Договір на закупівлю послуг з перевезення укладений за результатами конкурсу (без застосування процедур публічних закупівель).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
18.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За окремим додатком до річного плану закупівель, Товариством заплановано придбати послуги, на які чинні вимоги Закону не поширюються, а саме, з охоронної діяльністю офісу та забезпечення кібербезпеки офісу та об’єкту на газовому родовище, які виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, також заплановано закупівлю послуг із розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах
- якщо Замовник належить до окремої сфери господарювання, а саме, видобуток природного газу, та проводить закупівлю послуг у афілійованого підприємства за предметом закупівлі, який не належить до функціонування цієї окремої сфери господарювання, то який порядок застосовування такої норми згідно із Законом у зазначених закупівлях та інших?
- у закупівлях послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України ціни (тарифи), які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, чи можливо віднести їх до вимог пункту 5 частини 6 статті 3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
При цьому повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 1593/2021 та 668/2021 за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ab901684-031b-4337-af13-b07a41c34d5d&lang=uk-UA ,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=be3d533b-c72e-4b0b-b03f-1a948fa887b3&lang=uk-UA
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпний. В інших випадках закупівлі здійснються з дотриманням вимог Закону, в один із способів, визначених Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в Законі.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|