Добрий день! Підписаний договір на виготовлення проектної документації на об'єкт будівництва, в предметі закупівлі не була вказана адреса об'єкта, експертна організація наполягає на внесення змін в назву об'єкта. Чи можна внести зміни (доповнення) в предмет закупівлі?

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. В листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020, щодо визначення поняття “замовники” та їх категорій, у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, що замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Визначальною ознакою юридичної особи, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, як наголошується Міністерством, є порядок їх утворення та мета діяльності, так, як зауважується Міністерством, юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), натомість юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу Мінекономрозвитку в листі № 3302-06/12875-06 від 29.04.2016р., також зауважує, що важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Зважаючи на вищевикладене, просимо надати узагальнене роз'яснення чи вважаються «замовниками» в розумінні Закону, юридичні особи приватного права (що не забезпечують потреби держави або територіальної громади) державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50%.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІГАР» ( код ЄДРПОУ 19243202), як виробник продукції ТМ IGAR і уповноважений представник в Україні інших виробників медичних виробів (далі-Товариство), звертається до Міністерства економіки України, в порядку підпункту 272 пункту 4 Положення Про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №459, про надання роз’яснення. Відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі-Особливості), істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, у тому числі, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Так, при укладенні договорів поставки Товариства з контрагентами, що здійснюють закупівлю медичних виробів за державні кошти, вищенаведені пункти Особливостей імплементуються контрагентами у відповідні типові договори поставки із зазначенням того, що документальним підтвердженням зміна ціни за одиницю товару на ринку та зміни курсу іноземної валюти є відповідні довідками Торгово-промислової палати України, ДП «Держзовнішінформ». Разом з тим, при письмовому зверненні Товариства до Торгово-промислової палати України та/або ДП «Держзовнішінформ» - задля документального підтвердження (отримання довідки) щодо зміни ціни за одиницю товару (медичного виробу) на ринку та зміни курсу іноземної валюти, Товариство отримало усну та письмову відповідь про неможливість надати довідку щодо коливання ціни на ринку – у зв’язку із тим, що відстеження інформації щодо вартості товарів медичного призначення не є їх компетенцією (копія додається). Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення щодо можливості (наявності правового механізму) документального підтвердження зміни ціни (коливання) за одиницю товару (медичного виробу) на ринку та зміни курсу іноземної валюти - без звернення до Торгово-промислової палати України та/або ДП «Держзовнішінформ».

Після проведення спрощеної закупівлі на одній із платформ (закупівельник - благодійна організація), виявилося, що всі пропозиції є економічно невигідними. Як правильно документально оформити підставу для відмови та скасування закупівлі.

Ідентифікація автозапчастини для здійснення її закупівлі визначається за конкретним каталожним номером виробника (артикулом), який разом з найменуванням товару зазначається в специфікації додатку до договору. Існують випадки, що в процесі виконання договору про закупівлю, без заміни товару, який є предметом закупівлі, цей номер змінюється, зокрема виробником. Окрім того, по відношенню до одного номеру товару, який прописаний в каталозі підбору, виробником можуть вказуватися альтернативні номери, без зміни якості та конструкції автозапчастини, в залежності від заводу-виробника та інших чинників. Питання: Чи вважається зміна каталожного номеру товару (автозапчастини), який є предметом закупівлі та визначений в специфікації додатку до договору, без фактичної заміни такого товару, зміною істотних умов договору про закупівлю та в разі укладення цього договору відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та пункту, затверджених постановою КМУ від 19.10.2022 № 1178, такий договір, у даному випадку, не підлягає зміні?