|
|
04.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо вас, як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надати роз'яснення, з посиланням на норми діючого законодавства, щодо наступних запитань.
1. Щодо включення до річного плану закупівель, які здійснюються шляхом застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) згідно Постанови.
Відповідно до абзацу третього підпункту 1 пункту 1 Постанови, Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України “Про публічні закупівлі”.
Згідно абзацу восьмого підпункту 3 пункту 1 Постанови, під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 цього пункту, без використання електронної системи закупівель, такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель.
З огляду на конструкцію вищенаведеного абзацу, не включаються до річного плану закупівлі, які здійснюються саме без використання електронної системи закупівель згідно підпункту 1 пункту 1 Постанови.
Разом з тим, Постанова не містить інформації про те, чи включаються або не включаються до річного плану закупівлі, які здійснюються з використанням електронної системи закупівель, в тому числі шляхом застосування порядку проведення спрощених закупівель згідно Постанови.
Враховуючи наведене, просимо надати роз'яснення: чи включаються до річного плану закупівлі, які здійснюються шляхом застосування порядку проведення спрощених закупівель згідно Постанови?
2. Чи укладається договір про закупівлю за результатами проведення спрощеної закупівлі (у відповідності до норм Постанови) з урахуванням вимог ст. 41 Закону? Чи є у такому випадку обов'язковим зазначення у договорі про закупівлю за результатами проведення спрощеної закупівлі (у відповідності до норм Постанови) порядку змін істотних умов, визначеного ч. 5 ст. 41 Закону?
3. Відповідно до абзацу третього підпункту 1 пункту 1 Постанови, придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, зокрема, укладення договору про закупівлю з постачальником “останньої надії” або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу.
З огляду на викладене, просимо надати роз'яснення:
- за яких умов постачальник універсальної послуги (ПУП) з постачання електричної енергії може вважатись виключно певним суб’єктом господарювання з постачання електричної енергії на території здійснення його діяльності?
- за яких умов замовник може укласти договір з постачальником універсальної послуги (ПУП) з постачання електричної енергії, використовуючи вищенаведений виняток, оскільки на ринку постачання електричної енергії наявна конкуренція і ПУП не є виключно певним суб’єктом господарювання з постачання електричної енергії на території здійснення його діяльності?
- який порядок укладення договору про закупівлю з постачальником універсальної послуги (ПУП) на постачання електричної енергії, використовуючи вищенаведений виняток?
Повний текст запиту у вкладенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні щодо постачання електричної енергії постачальниками “останньої надії” або універсальної послуги , пропонуємо звернутися до НКРЕКП. |
|
|
04.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ми державний замовник, знаходимиося на території Волинської області (смт Маневичі). В грудні 2021 року за результатами відкритих торгів було укладено договір на постачання електричної енергії на 2022 рік. Однак вже в травні 2022 роки ми використали всі кошти по укладеному договору (використали весь обсяг закуплених кіловат). Звіт про виконання договору про закупівлю ще не оприлюднено, оскільки не проведено повного розрахунку з постачальником. Станом на липень 2022 року нам виділяють 250 000,00 тис. грн. для закупівлі електричної енергії (орієнтовно вистачить на 1 місяць). Підкажіть, будь ласка, як у даний час оптимальніше провести закупівлю - по постановівід 28 лютого 2022 р. № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (спрощена закупівля) чи провести відкриті торги згідно Закоу України "Про публічні закупівлі". Зазделегіть дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213
|
|
|
04.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення.
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що на Ваше аналогічне питання надано вичерпну відповідь у запиті № 756/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aebc2a3d-3f88-4838-9e82-f13c6e6e1802&lang=uk-UA
|
|
|
01.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Ми - заклад охорони здоров’я, організаційно-правова форма – комунальне некомерційне підприємство. Одним із джерел фінансування закупівель є кошти, які ми отримуємо від Національної служби здоров’я України згідно договорів за Програмою медичних гарантій, за надані пацієнтам послуги. З метою коректного визначення джерела фінансування у документації щодо проведення закупівель, електронній системі закупівель, договорах та інших бухгалтерських і фінансових документах, просимо надати роз’яснення щодо вірного трактування зазначеного джерела фінансування. Кошти, отримані від НСЗУ за надані пацієнтам послуги, - це власні кошти, бюджетні асигнування чи інше джерело фінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання зазначена у запиті № 1546/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f5ddc1d-b03f-44d6-a00c-e2fd6716ada0&lang=uk-UAВодночас, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, при цьому відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2017 № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, який зокрема реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаних органів влади. |
|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі?
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації").
Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір.
Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365.
Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що у запиті № 1374/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь по суті на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі.
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
|