|
|
12.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Якщо замовником не оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу укладений договір (договір укладено у відповідності до ст.32 Закону, підписані екземпляри в наявності у обох сторін), чи є законним рішення замовника відмінити торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель (ст.31)? Чи можна визнати такий правочин нікчемним, якщо замовником порушено ст.10 Закону (не оприлюднено укладений договір)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення.
Згідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
|
|
|
10.09.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, поясніть будь-ласка наступне, згідно ч. 4 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Чи можна публікувати у електронній системі закупівель відповідні протоколи у форматі текстового файлу (.doc, .docx, .txt), у якому відсутні графічні зображення підписів членів тендерного комітету, чи необхідно оприлюднювати скановані копії відповідних протколів у яких наявні графічні зображення відповідних підписів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 284/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4fc832b-9353-439f-a9f1-fdcee3387fb8&lang=uk-UA
|
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство «Харківська державна біологічна фабрика» не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Керуючись п.1 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо вартісних меж на які є посилання в ст.75 Господарського кодексу України, це межі встановлені абзацом 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» яким передбачено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень або вартісні межі встановлені абзацом 4 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
З попередніми відповідями на аналогічні питання ми ознайомлені в зв’язку з чим просимо надати роз’ярення щодо конкретних цифр, якими слід керуватись при виконанні вимог ст.75 Господарського кодексу України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині десятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, зокрема звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств.
При цьому Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень (частина перша статті 2 Закону).
Таким чином, вимоги абзацу третього частини першої статті 2 Закону застосовуються виключно до юридичних осіб та суб'єктів господарювання, які є замовниками у розумінні Закону та здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Тому, у разі оприлюднення звіту про укладення договору про закупівлю відповідно до частини першої статті 75, частини другої статті 77, частини десятої статті 78 та частини п'ятої статті 79 Господарського кодексу України застосовуються загальні вартісні межі, що визначені абзацом другим частини першої статті 2 Закону.
|
|
|
03.09.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» основною функцією Уповноваженого органу з поміж інших є надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
З огляду на вищезазначене, та те, що у листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” відсутня відповідь, прошу надати роз’яснення з наступного питання.
Бюджетною установою для проведення процедури відкритих торгів прораховано очікувану кількість послуг, в яких виникне необхідність протягом року. При цьому закуповуються ряд послуг розрізнених певними характеристиками. Однак, в процесі діяльності установи та виконання договору, виникає ситуація, що необхідність в деяких послуг взагалі не виникає протягом року, а інших - необхідно значно більше ніж планувалось при проведенні процедури закупівлі. Однак, за всіх вищезазначених умов, Замовник може здійснити закупівлю послуг не перевищивши ціну договору.
Питання 1. Чи може замовник в рамках договору, укладеного за результатами проведення закупівлі – відкриті торги, зменшувати кількість одних послуг, а інших навпаки збільшувати, при цьому не перевищивши ціну договору?
Питання 2. Якщо відповідь на питання зазначене вище негативна, то яким чином необхідно вчиняти замовнику, оскільки спрогнозувати кількість послуг, в яких виникне необхідність протягом року, на початку року – нереально?
|
|
Відповідь
|
|
Щодо питання 1
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 2
На аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 4/2017 та 120/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5e7aedc-f892-4307-a1f9-302216a74692&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2618221b-75b5-4ae8-8db0-30f5c3f0e7bf&lang=uk-UA
|
|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відповідно до Роз'яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 N 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.Також у роз'ясненні зазначено, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Таким чином, будь-яка організація, не залежно від форми власності, яка згідно установчих документів має право займатися дослідженням кон'юнктури ринку, може надавати довідки про коливання ціни на товари?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|