|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
На яку суму штрафуватимуть уповноважених осіб Замовника за дії, передбачені ч. 1 ст. 164(14) якщо Згідно п. 5 Розділу XX Перехідних полoжeнь Податкового кодексу України: "Якщо норми іншиx законів містять посилання нa неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тo для цілей їх застосування використовуєтьcя сума в розмірі 17 гpивень, крім норм адміністративного тa кримінального законодавства в чaстині кваліфікації злочинів абo правопорушень, для якиx сума неоподатковуваного мінімуму {*примітка: використання назви "неоподаткований мінімум" - некоректне} встановлюється нa рівні податкової соціальної пільги, визнaченої підпунктом 169.1.1 пyнкту 169.1 статті 169 рoзділу ІV цьогo Кодексу для відповідного року."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.
|
|
08.02.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
1. У разі здійснення закупівлі та продажу товарів комунальним підприємством за власні кошти, чи обов’язково зазначену господарську операцію здійснювати через публічні закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
2. Чи має право комунальне підприємство оголошувати публічну закупівлю одного виду закупівлі, більше одного разу на рік, за умови виконання грошових зобов’язань за рахунок власних коштів отриманих від підприємницької діяльності?
3. Чи має право комунальне підприємство оголошувати повторну публічну закупівлю та збільшувати її вартість, щодо того ж виду товару/продукції, у разі неможливості поставки продукції/товару постачальником, через зростання вартості на товар/продукцію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Питання щодо визначення замовника міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Крім цього, зазначаємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.
Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права.
Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 "Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків та визначення адміністратора електронної торгової системи" адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено державне підприємство “Прозорро.Продажі”.
Ураховуючи зазначене, з питання продажу товарів, пропонуємо додатково звернутися до ДП “Прозорро.Продажі”.
Щодо питання 2, 3
Відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
12.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
1.Сільська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з косіння трави. Чи можливо заключити договір з КП на надання даних послуг без застосування спрощеної закупівлі (вартість послуг складає - 70 тис.грн.)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Разом з тим до замовників належать суб’єкти, визначенні статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
11.07.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день,
Відповідно до Закону України №1977-IX від 16.12.2021 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» (далі – Закон про локалізацію), що набирає чинності 14 липня 2022, Замовник у публічних закупівлях здійснює закупівлю конкретних товарів за умов забезпечення певного рівня локалізації виробництва.
Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару за наведеною формулою та підтверджується уповноваженим органом (Міністерство економіки України). Саме він формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. А також здійснює моніторинг дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Просимо повідомити коли очікується формування та ведення такого переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, коли він буде оприлюднений на Вашому офіційному веб-сайті. Яким чином буде підтверджується Уповноваженим органом ступінь локалізації виробництва відповідного товару. Окрім того, просимо уточнити яким чином проводити закупівлі товарів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо станом на 14.07.22 не буде реалізовані зміни відповідно до Закон про локалізацію.
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях ”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06, Мінекономіки повідомило суб'єктів сфери публічних закупівель, що з 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 No 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” (далі - Закон № 1977), яким запроваджується тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, вимога щодо ступеня локалізації в Україні для закупівлі визначених цим Законом товарів, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн. Водночас повідомляємо, що з 04.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, якою затверджено порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. При цьому зазначаємо, що технічна реалізація щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів забезпечується адміністратором електронної системи закупівель.Так, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звертися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Крім цього, інформуємо, що наразі Мінекономіки на чисельні запити суб'єктів сфери готує узагальнену відповідь щодо питань, пов'язаних з локалізацією у публічних закупівлях, та оприлюднить відповідний лист на інфоресурсі Уповноваженого органу. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
|
|
13.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Стикнулися з питанням: договір наприклад укладено 21.06.2021 року зі строком дії до 31.12.2021 року, строком поставки до 25.10.2021 року. За таким договором на кінець року 2021 року поставку не було виконано. Від постачальника надходить лист, про продовження терміну дії договору та поставки до 30.04.2022 року. Але даний лист про необхідність продовження терміну дії поставки та договору від постачальника надходить вже у січні 2022 року. Отже, я не бачу проблеми у складанні дадаткової угоду від 05.01.2022 року із вказанням і зміною пункту договору про продовження терміну дії договору з моменту підписання (21.06.21 року) до 30.04.2022 року та терміну поставки також до 30.04.2022 року. Дане підкріплюється ХУ №922 ст. 41: продовження строку дії договорупро закупівлю та строку виконання зобовязань щодо передачі товарів у разі виникнення документально підтверджуючих обєективних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереробної сили, затримки фінансування витрат замовника, якщо такі зміни не призведуть до збільшення суми. Чи можна всеж-таки продовжувати строк дії договору у 2022 році, який закінчився у 2021 році, при не виконанні зобовязань зі сторони постачальника щодо поставки у данному році.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
|