|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
якщо прописували в Edata процедура закупівлі: тендерна процедура не застосовується згідно статті 2 п.1 Закону України про публічні закупівлі, то зараз що прописувати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України “Про відкритість використання публічних коштів”, адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів та затвердження форм, за якими надається інформація про заплановане і фактичне використання публічних коштів для оприлюднення, здійснюється суб’єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Порядок адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до розпорядження КМУ від 14.09.2015 № 911-р “Деякі питання створення і функціонування єдиного веб-порталу використання публічних коштів” державну установу “Відкриті публічні фінанси”, що належить до сфери управління Міністерства фінансів України, уповноважено адмініструвати єдиний веб-портал використання публічних коштів.
Ураховуючи зазначене, з питань необхідності оприлюднення інформації про закупівлі на єдиному веб-порталі використання публічних коштів рекомендуємо звертатись до відповідного органу виконавчої влади до сфери відповідальності якої належить функціонування зазначеного електронного інформаційного ресурсу.
|
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. На підприємстві створено сектор з тендернех процедур для участі в закупівлях в якості Учасника. Даний сектор готує повний пакет документів для прийняття участі в закупівлях. Всі довідки, листи, пояснення готуються за підписом директора підприємства, всі копії документів також завіряються підписом директора підприємства та відповдіно потім скануються для розміщення в системі. Чи може начальник вказаного сектору після підписання директором всього пакету документів та його відсканування і розміщення в системі накласти свій кваліфікований підпис (ЕЦП) на розміщені документи (адже фактично вони вже створенні на папері переведені в цифрову форму, а не створюються окремими електронним документом)? Якщо таке можливо, то яким документом це можна оформити: наказом, дорученням, записом в посадовій інстркуції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та 1691/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 6 частини першої статті 17 Закону, тендерна пропозиція підписується службовою (посадовою) особою учасника процедури закупівлі.
Водночас відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Статтею 65 ГКУ визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Поряд з цим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, відповідно до статті 237 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦКУ).
Таким чином, у разі якщо підприємство є учасником процедури закупівлі, така особа має під час подання та підпису тендерної пропозиції дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства.
|
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи може Замовник в розумінні Закону "Про публічні закупівлі" звернутись до АМКУ чи Держаудитслужби з заявою про те, що під час кваліфікації переможця, йому стало відомо про те, що один з учасників подав підроблені сертифікати якості/відповідності та протоколи випробувань?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Отже, особа має право звернутися до правоохоронних органів, повноваження яких визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
|
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу роз’яснити:
1) чи є закупівля товару працівником за власні кошти з подальшим відшкодуванням установою понесених ним витрат на підставі авансового звіту закупівлею у розумінні Закону № 922 та Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі», затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 р. № 10?
2) Чи потрібно оприлюднювати Звіт в такому разі? Включати таку закупівлю в річний план по факту та одразу оприлюднювати Звіт? А якщо документ датовано датою, раніщою, ніж працівник склав авансовий?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель"
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Скажіть будь-ласка, вважається помилкою , якщо помилково виложили на сайт вмісто договора проект договора. Але вказано номер договора. Можливо зробити додаткову згоду на виложити в новій редакції, До проекта договора підкрипити додаткову згоду та лист , та новий договір.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку).
При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при оприлюдненні інформації про закупівлю.
Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа/тендерний комітету може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується уповноваженою особою або членами комітету, присутніми на його засіданні.
При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно абзацу четвертого пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора.
|