Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
15.02.2021
Запитання      Тема: Відкриті торги
Доброго дня! Підкажіть будь ласка, чи не вбачається порушення закону, якщо в складі тендерної документації буде договір у такому вигляді? Чи є в замовника обовязок додатково прописувати і договори, що є додатками?
Відповідь
13.02.2021
Запитання      Тема: Інше
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення щодо застосування наведених у моєму запиті положень Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) СТОСОВНО САМЕ СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. Також звертаю Вашу увагу, що попередні роз'яснення Міністерства стосувалися внесення змін до проекту договору про закупівлю ЯК ЧАСТИНИ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЛІ. Так пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону вказано, що: «У тендерній документації зазначаються такі відомості: 8) проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов». У свою чергу пунктами 31 та 13 частини 1 статті 1 Закону, передбачено, що: 1) тендерна документація - документація щодо умов проведення ТЕНДЕРУ; 2) конкурентна процедура закупівлі (далі - ТЕНДЕР) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Виходячи з наведеного, проект договору, який публікується разом з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі (у відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону) не є частиною тендерної документації, так як спрощена закупівля згідно із статтею 13 Закону не є процедурою закупівлі. На це звертається увага також у відповідних інфобоксах Prozorro. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини 4 статті 41 Закону: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/ПРОПОЗИЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕЛЕКТРОННОГО АУКЦІОНУ (у тому числі ціни за одиницю товару) ПЕРЕМОЖЦЯ процедури закупівлі/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. А пунктами 19 та 24 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що: 1) переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, ЩО ВИЗНАЧЕННІ В ОГОЛОШЕННІ про проведення спрощеної закупівлі, ВИМОГАМ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю; 2) пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі та ВИМОГ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ. Тобто в Законі не має вказівок на те, що учасник СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та його пропозиція подається у відповідності до проекту договору про закупівлю. Тобто, виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що є можливим внесення змін до договору про закупівлю (ДО УМОВ, ЯКІ НЕ Є ІСТОТНИМИ УМОВАМИ ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ (істотні умови договору про закупівлю змінюються в порядку, встановленому статтею 41 Закону)), який укладено за результатами СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. І те, що він буде відрізнятися від проекту договору про закупівлю, який публікувався під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ, не є порушенням Закону. Чи це твердження є помилковим? Окремо хочу наголосити, що попередні роз’яснення Міністерства нажаль не відповідають на моє питання, адже, по-перше, стосувалися старої редакції Закону, по-друге, стосувалися ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ, по-третє стосувалися внесення змін до ІСТОТНИХ умов договору, та по-четверте, стосувалися питання ПУБЛІКАЦІЇ змін до договору про закупівлю. Моє питання стосується саме внесення змін до НЕІСТОТНИХ УМОВ ДОГОВОРУ, укладеного за результатами СПРОЩЕНОЇ закупівлі, та не стосується питання їх публікації.
Відповідь
12.02.2021
Запитання      Тема: Відкриті торги
Доброго дня! Готую документацію для оголошення процедури відкритих торгів по страховим послугам. Розроблюючи проєкт договору зіткнулась з таким питанням: невідємною частиною договору є додаток1 з вказанням конфіденційної інформації щодо застрахованих осіб. Підкажіть будь-ласка чи не буде порушенням не публікувати додаток 1 до договору, якщо він є невідємною частиною договору? Чи як варто діяти в данному випадку?
Відповідь
12.02.2021
Запитання      Тема: Інше
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII), на відміну від Закону в попередній редакції, визначає договір про закупівлю як господарський договір. Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII (як і частиною першої статті 36 попередньої його редакції) передбачено, що договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з огляду на особливості, визначені Законом № 922-VIII. Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суб’єктами господарювання є: 1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянина визнають суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу. Таким чином, договір, стороною якого є негосподарюючий суб’єкт — фізична особа (не зареєстрована як підприємець), не є господарським договором, оскільки не породжує господарських зобов’язань. Викладене дає можливість дійти висновку, що фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (не зареєстрована як підприємець), не може бути стороною господарського договору, а отже й договору про закупівлю в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII. При цьому слід зауважити, що нова редакція Закону № 922-VIII (як і чинний Закон) не встановлює жодних обмежень для участі в процедурах закупівель / спрощених процедурах фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання). Навпаки, пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII прямо передбачено, що учасником процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем може бути й фізична особа (без законодавчо встановлених вимог щодо наявності в неї певного правового статусу), а згідно з частиною другою статті 5 цього ж Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах. Водночас у зазначених вище випадках договір, який опосередковує правовідносини між фізичною особою і замовником, укладають за правилами Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Він не є господарським договором, тож не відповідає визначенню поняття «договір про закупівлю», яке міститься в новій редакції Закону № 922-VIII. Виходячи з викладеного та з метою недопущення сторонами порушень редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» просить надати роз′яснення з наступних питань: - Чи можливо укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених процедур, як господарського договору, між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)? - Чи можливо у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (стаття 3 Закону) укладення договору між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?
Відповідь
12.02.2021
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до пп. 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп не мають права укладати договори з органами місцевого самоврядування. Якщо ж учасник – ФОП, який застосовує спрощену систему оподаткування першої та другої груп подав пропозицію щодо участі у спрощеній закупівлі, що оголошена органом місцевого самоврядування, чи може замовник відхилити пропозицію такого учасника? Якщо так, то на якій підставі? Адже ч. 13 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає вичерпний перелік для відхилення пропозиції Учасника. Чи може замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановити вимогу наступного змісту: «До участі в закупівлі не допускаються учасники фізичні особи-підприємці , які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп, на підставі ст. 291 Податкового кодексу України»? Чи не буде така вимога вважатися дискримінаційною відносно учасників?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json