Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1991/2020 та 2018/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dde305c0-2558-484f-8b4f-6f7f93ab54f0&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA

Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.

Поряд з цим частиною десятою статті 29 Закону встановлений строк для розгляду тендерних пропозицій. 

Крім того рішення, що  приймаються замовником оформлюється протоколом.

Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє тендерні пропозиції на відповідність всім вимогам тендерної документації та зазначає в своєму рішенні всі невідповідності тендерної пропозиції для її подальшого відхилення.

У свою чергу, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1991/2020 та 2018/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dde305c0-2558-484f-8b4f-6f7f93ab54f0&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.

Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено  перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.

Отже, замовник в тендерній документації зазначає  опис формальних помилок керуючись Переліком.

При цьому віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), здійснюється  замовником самостійно та відповідно до Переліку.

Крім того, питання електронних документів регулюється Законом України від 07.11.2018 № 851-IV  “Про електронні документи та електронний документообіг”, який  встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження переліку формальних помилок.

Так, на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Перелік формальних помилок (далі – Перелік), який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 № 710 “Про затвердження Переліку формальних помилок” (далі – Наказ), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998.

Разом з тим відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.

Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а Наказ є обов’язковим для органів виконавчої  влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, затверджений Перелік є вичерпним.