|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України від 22.02.2000 № 1490-III "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (зі змінами) (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.
Статтею 34 Закону було визначено, що договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.
У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 34 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії, при цьому істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України між замовником і учасником-переможцем процедури закупівлі.
Поряд з цим у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпункту 94 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Згідно з частиною десятою статті 11 Закону "рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою".
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) "організаційно-розпорядча документація, що є одним з класів управлінської документації, поділяється на:
- організаційну, що містить правила, норми, що визначають статус, компетенцію, структуру, штатну чисельність і посадовий склад установи, функціональний зміст діяльності установи та її підрозділів (положення або статут установи, положення про структурні підрозділи установи, посадові інструкції, штатні розписи, договори тощо);
- розпорядчу, що фіксує рішення нормативно-правового або організаційно-розпорядчого характеру з основних питань діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових (особового складу) питань (постанови, рішення, накази, розпорядження);
- інформаційно-аналітичну, що містить інформацію, на підставі якої приймаються певні управлінські рішення (акти, довідки, доповідні записки, заяви, пояснювальні записки, протоколи, службові листи тощо)".
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України "індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк".
Прошу роз'яснити: чи належать до розпорядчих актів індивідуальної дії (індивідуальних актів) рішення уповноваженої особи особливого центрального органу державного управління, оформлені протоколом.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом.
Водночас оформлення протоколів уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі, невідступаючи від положень законодавства, що урегульовують технічні аспекти складання документів.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення рішеня уповноваженої особи до розпорядчих актів індивідуальної дії (індивідуальних актів) .
|