Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 738/2020, 1308/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас аналогічна відповідь щодо оприлюднення звіту про виконання договору міститься у запиті 159/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a55ead75-cf21-4264-bd1c-27e8c7ab5dcf&lang=uk-UA

Поряд з цим відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі та відповідальність у разі настання яких передбачена відповідальність, зокрема за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

При цьому, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 5 розділу І Загальні положення Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону  предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі, у тому числі  послуг з поточного ремонту, здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, пункту 5 розділу І Загальних положень Порядку.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №  875/2020 за посиланням:

https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e30958e3-331f-4815-81b0-840ce9267f51