|
09.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В Єдиному закупівельному словнику виявлені невідповідності, оскільки в ньому відсутній код за четвертим знаком 3925, а коди в цьому розділі починаються з коду 39254000-7 Пристрої для вимірювання часу - за п'ятим знаком. Як в такому випадку коректно внести закупівлю до річного плану за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника та уникнути штрафу за неправильне визначення предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
10.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
31.10.2023 постановою уряду № 1135 внесені зміни до постанов КМУ від 14.09.2020 р. № 822 і від 12.10.2022 р. № 1178, які стосуються здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг.
Зазначеною постановою № 1135 уряд виключив можливість замовнику зазначати ТМ товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, замінивши фразу «, в тому числі конкретну торговельну марку» на «в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу».
Цим, підзаконний акт (постанови №№ 1178 та 822) приведено у відповідність до ЗУ "Про публічні закупівлі" в частині необхідності вставляти фразу "або еквівалент", у випадку обґрунтованої необхідності зазначити ТМ.
Я, як постачальник медичних виробів національного виробника, зіштовхнулась із проблемою, що адміністратори платформи не внесли зміни до характеристик, які можна обрати (можливо й умисно), та залишили можливість обирати ТМ.
У результаті станом на сьогодні постанова № 1135 не виконується, а замовники вказують ТМ (приклади надаються у повному тексті скарги, що прикріплена до додатків).
При телефонному зверненні до ДП «ПРОЗОРРО», мені пояснили, що це їх бачення норм постанови № 1135, яка прямо не забороняє вказувати ТМ.
11.10.2023 Мінекономіки своїм листом № 3311-05/54982-09 надало мені відповідь на звернення висловило свою позицію саме з цього питання, яким підтверджено необхідність виключення ТМ для забезпечення можливості зберегти конкуренцію між постачальників.
Прошу вжити дієвих заходів з зобов’язання ДП «ПРОЗОРРО» та адміністраторів майданчиків прозоро.маркет припинити свавілля і виключити з каталогу теххарактеристик можливість замовникам обирати ТМ.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СКАРГИ ПРИКРІПЛЕНИЙ ДО ДОДАТКІВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання висвітлено в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
|
|
08.03.2024
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо способів здійснення допорогових оборонних закупівель
Доброго дня! Наша військова частина є Замовником в розумінні Закону та відповідно до відомчого наказу уповноважена на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
З урахуванням ретельного опрацювання усіх раніше наданих роз’яснень Мінекономіки на запити інших військових частин, які стосувались питань планування та здійснення таких допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також роз’яснень, оприлюднених 21.02.2024 на сайті ДП «ПРОЗОРРО» (https://infobox.prozorro.org/articles/osoblivosti-zdiysnennya-oboronnih-zakupivel-do-200-tisyach-griven), просимо надати відповідь:
1) Чи зобов’язує законодавство замовників, які здійснюють відкриті (нетаємні) закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інші товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких менша за 200 тис. грн, роботи оборонного призначення та роботи для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість менша за 1,5 млн. грн, застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника?
2) Якщо усі без винятку закупівлі військової частини рішенням командира внесені до переліків і обсягів (закриті й відкриті), чи має право командир, зважаючи на особливі умови виконання бойових та інших службових завдань у сфері оборони країни на усіх територіях України в умовах правового режиму воєнного стану, постійної зміни оперативної обстановки та передислокації особового складу для забезпечення своєчасного виконання поставлених завдань, встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім таких, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), зокрема:
- здійснювати відбір постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн);
- здійснювати оплату фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Відповідь на схоже питання на запит військової частини Е6117 від 08.03.2024 №163/2024 розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0fee6636-fefb-4a55-9bd1-5f2e1ee64027&lang=uk-UA Принагідно звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
16.03.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Було укладено договір з постачальником ФОП на постачання м'яса 3 рази на тиждень (понеділок, вівторок,четвер) до 7.30 але постачальник не дотримується даного графіку згідно договору. Розмови, прохання, пояснення не допомагають. Як можна врегулювати питання не розриваючи договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" ( Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України (далі - ЦК УКраїни та ГК УКраїни) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості як зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, замовник може встановити у проекті договору про закупівлю відповідні умови щодо заходів впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій. Крім того, звертаємо увагу, що Законом та Особливостями передбачені такі механізми як право відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена. Також, статтею 27 Закону передбачено право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, яке повертається у випадках визначених Законом, зокрема після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю. З огляду на викладене, замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання.
|
|
07.03.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник послуг до кваліфікаційний критеріїв та документів,
які вимагаються для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам замовника вніс таку вимогу " Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору". Чи не є це антиконкурентним обмеженням і чи суперечить це діючим нормативно-правовим актам ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо кваліфікаційних критеріїв) та № 1126/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. У тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Виходячи з норм Закону та Особливостей, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. З огляду на викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством. При цьому позиція Мінекономіки щодо питання аналогічного (аналогічних) договору (договорів) щодо того самого предмета закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону залишається незмінною. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|