Консультації з питань публічних закупівель
Міністерство освіти і науки України як державний замовник укладає договори з організаціями-виконавцями переможцями конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, проведеного відоповідно до Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739, та Положення про проведення Міністерством освіти і науки України конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням, затвердженого наказо МОН від 09.02.2017 № 192, в Міністерстві юстиції України 10 березня 2017 р. за № 339/30207.
Розглядаємо 1 з випадків.
Під час формування конкурсної заявки Заявником вказано про необхідність залучення організації-співиконавця до виконання науково-технічної роботи із зазначенням її офіційної назви, вартість таких робіт становить 2000,0 тис. грн.
В такому разі, чи можна під час укладення договорму між МОН (Замовник) та підприємством, установою, організацією (Виконавець) закначати назву органцізації-співвиконавця у явному вигляді чи варто вказувати, що організацію виконавця буде визначено за результатами публічних закупівель (з урахуванням вартості таких робіт)?
Просимо надати роз'яснення чи може Виконавець укладати прямий договір із організацією-співиконацем без проведення публічних закупівль в двох різних випадках:
1) якщо у договорі в явному вигляді зазначено назву організації-співиконавця та зазначено чим обумовлнено цю небхідність;
2) у договорі зазначено, що організацію-співиконавця буде визначено за результатами проведеннь публічних закупівель (з урахуванням вартості таких робіт), разом з тим у Заявці назву організації зазначено у явному вигляді.
Консультацію просимо надати відповідно до норм закону "Про публічні закупівлі", без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок.
Відповідь
Відповідно до вимог рамкової угоди та чинного законодавства України, наша організація здійснює підготовку та проведення закупівель за рахунок коштів Ukraine Facility.
Рамкова угода між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ратифікована Законом України від 06 червня 2024 року № 3786 (далі – Рамкова угода (Ukraine Facility)).
Відповідно до п. 2 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility) Україна повинна застосовувати до договорів про закупівлі, грантових угод і угод про внесок, фінансованих ЄС, найсприятливіші податкові та митні режими, які застосовуються до держав або міжнародних організацій, з якими вона має відносини.
При цьому згідно з п. 3 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility), якщо Рамкова угода між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12 грудня 2006 року про податки, збори та обов’язкові платежі (далі - Рамкова угода від 2006 року) містить детальніші положення стосовно цього питання, вони також підлягають застосуванню.
Згідно зі ст. 3 Рамкової угоди від 2006 року, заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:
• п. 3.1. Будь-які товари, що імпортуються з метою реалізації заходів, фінансованих коштом Співтовариства, не обкладаються митними зборами та ввізним митом, податками та подібними виплатами аналогічного характеру, що стягуються Урядом чи будь-яким його органом.
• п. 3.3. Контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн.
У зв’язку з цим просимо надати офіційні роз’яснення щодо наступних питань:
1. Чи передбачає договір на виконання робіт сплату ПДВ у рамках програми Ukraine Facility?
2. Які особливості оподаткування (зокрема, застосування ПДВ) при реалізації проєктів у межах цієї програми?
3. Який механізм звільнення від ПДВ для операцій, що здійснюються в межах Ukraine Facility?
4. Чи потрібно в тендерній документації передбачати спеціальні умови щодо застосування податкових пільг? Якщо так, то які саме формулювання рекомендується використовувати?
5. Чи є спеціальні вимоги щодо процедур укладання та виконання договорів у рамках зазначеного фінансування?
Заздалегідь вдячні за сприяння.
Відповідь
Добрий день. Просимо надати роз'янення стосовно закупівлі комп'ютерної техніки та мультимедійного обладнання для НУШ за інструментом Ukraine Facility. Відповідно до ч.3 ст.5 Рамкової Угоди "Усі поставки та матеріали, які фінансуються та закуповуються Україною або суб’єктами під її контролем для реалізації заходів Плану, повинні походити із прийнятних країн, зазначених у пункті 1(a) та (b) цієї Статті, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній із таких країн". Чи можна здійснювати закупівлю за рахунок коштів співфінансування Європейським Союзом - Ukraine Facility товарів (наприклад БФП чи ноутбук), якщо відомо, що такі товари не можуть бути походженням із прийнятних країнах, оскільки такі товари не виробляються в прийнятних країнах? Чи замовник не має права навіть оголошувати таку процедуру закупівлі?
Відповідь
Вимогами статті 11 Регламенту щодо Ukraine Facility та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання.
Нашою установою планується закупівля інтерактивних панелей для закладів освіти за кошти Європейського Союзу згідно інструменту Ukraine Facility.
На виконання Постанови КМ України від 31.12.24 року №1554 закупівлю плануємо проводити через Прозоро Маркет.
Просимо надати офіційне роз’яснення, який саме документ, має вимагати Замовник від Учасника на підтвердження відповідності походження товарів або матеріальних ресурсів, які закуповуються, вимогам країни походження? ( Наприклад висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству містить графу: країна походження, країна виробник. Чи можна вважати даний висновок достатнім документом на підтвердження даної вимоги)?
Чи підпадають під вимогу прийнятності інтерактивні панелі, представлені в Маркеті під брендом таких українських виробників: iBoard, B-Pro, 2Д3Д?
Відповідь
Вимогами статті 11 Регламенту щодо Ukraine Facility та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання.
Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Диканської селищної ради просить надати роз’яснення, щодо закупівлі товарів, які виготовлені в Китаї та Туреччині, за рахунок фінансування з Ukraine Facility, оскільки їх немає в переліку прийнятних країн? Чи можлива закупівля, наприклад, бренду Bosch, який являється німецькою компанією, а при цьому конкретний товар виготовлений в Китаї?
Відповідь