21.05.2020
Запитання Тема: Відкриті торги
Згідно умов тендерної документації Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, подає Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону. а саме:
4.1. Оригінал довідки ДПІ про відсутність заборгованості із сплати обов’язкових податків і зборів в Україні (Довідка має бути дійсна на дату подання Замовнику). (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf)
та (подається Замовнику у письмовій формі)
4.2. Довідка в довільній формі про те, що відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено/не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf)
та (подається Замовнику у письмовій формі)
4.3. Оригінал довідки, виданої МВС України, про відсутність або наявність судимості щодо службової (посадової) особи учасника, особи яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичної особи, яка є учасником, особи уповноваженої на підписання документів пропозиції конкурсних торгів та договору про закупівлю (довідка датована не більше тримісячної давнини відносно дати подання Замовнику торгів). (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf)
та (подається Замовнику у письмовій формі). Нами було завантажено усі необхідні оригінали документів в електронну систему вчасно.Проте Замовник після 5-ти денного терміну відхилив нашу пропозицію у зв'язку з ненаданням документів у письмовому вигляді.Чи правомірні дії замовника???Закупівля проводилась за старим законом.https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-002460-b
21.05.2020
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Доброго дня! Виконавчий орган міської ради 28 лютого 2020 р. уклав договір на надання послуг по спостереженню за станом і технічним обслуговуванням сигналізації на загальну суму 10 413,45 грн. В травні 2020 р., згідно п.п.7.7. основного Договору «У разі зміни норм витрат на охорону, в тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що тягнуть за собою збільшення (зменшення) витрат на виконання обов'язків Виконавцем, вартість послуг за Договором змінюється Сторонами на підставі наданого Виконавцем письмового повідомлення Замовнику без переоформлення Договору, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до цього Договору»-охороним агентством було встановлено додатковий ретранслятор , що привело до збільшення абонентської щомісячної плати, і відповідно, збільшення вартості Договору на 2400,00 грн.
Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020.Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини, які виникли до введення в дію цього Закону.
Враховуючи, що договір був укладений до набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, на теперішній час є невиконаним, існують взаємні зобов’язання сторін: яким чином, з дотриманням вимог законодавства, Сторони повинні оформити зміни до договору?
Чи підлягає оприлюдненню додаткова угода, у випадку її укладання сторонами, на сайті Prozzoro, якщо основний договір не оприлюднювався на сайті, бо є прямим договором згідно законодавства, що діяло на момент його укладення?
Дякуємо!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
21.05.2020
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено порядок проведення спрощених закупівель.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Частиною 14 ст. 14 Закону визначено право учасника, пропозиція якого відхилена, звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Строк розгляду таких звернень Законом визначено три робочих дні.
Частиною 20 ст. 14 Закону передбачено право учасників спрощених закупівель з метою захисту своїх прав та законних інтересів звертатися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
У ще невеликій практиці проведення спрощених закупівель виникають ситуації, коли після визнання переможцем учасника, пропозиція якого за результатами електронного аукціону визначена найбільш економічно вигідною, інші учасники звертаються через електронну систему з тими чи іншими вимогами та по суті оскаржують рішення про визнання переможця. Пропозиції таких учасників не відхилені тому що до їх розгляду не дійшла черга, так як переможцем визнано найбільш економічно вигідну пропозицію. Слід зазначити, що в даному випадку Законом не передбачений термін розгляду таких вимог.
Враховуючи викладене та норми ст. 9 Закону, просимо надати роз’яснення щодо наступного.
1. Чи мають право учасники у спрощених закупівлях, пропозиції яких не розглянуті, в зв’язку з визнанням переможцем учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією, звертатися через електронну систему з вимогами та по суті оскаржувати рішення про визнання переможця?
2. Якщо відповідь на перше питання позитивна, просимо роз’яснити, який термін розгляду вимог таких учасників?
3. Який алгоритм застосування норми ч. 20 ст. 14 Закону, а саме як учасники, з метою захисту прав та законних інтересів, можуть звертатися до замовників: через електронну систему чи шляхом надісланні на офіційні адреси листів (електронних листів) та який термін розгляду таких звернень?
19.05.2020
Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель
До участі у тендерній процедурі «Відкриті торги» на закупівлю робіт по об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 – Будівництво будівель (Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-03-000037-b; ID: 4c5761ecdab841b184cdcdb2f7c07978; Ідентифікатор плану: UA-P-2020-01-03-000316-a) подано 4 (чотири) тендерні пропозиції, а саме:
1. ПрАТ «БКБМ», 05408059;
2. ТОВ Подолжилбуд, 38981171;
3. ТОВ "ТРЕСТ БОРИСПІЛЬСІЛЬБУД", 13707422;
4. ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА", 40015929.
За результатами проведеного електронного аукціону найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією на закупівлю робіт по Об’єкту була пропозиція ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА", на суму 57`428`200.00 грн., тому протоколом тендерного комітету Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради № 9 від 04.02.2020 визначено ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" переможцем процедури закупівлі робіт по Об’єкту.
Не погодившись з рішенням тендерного комітету про визначення переможця процедури закупівлі робіт по Об’єкту, ТОВ «Подолжилбуд» 14.02.2020 звернувся зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, згідно з Рішенням якої, № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020, зокрема зобов’язано Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради скасувати рішення про визначення ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" переможцем процедури закупівлі робіт по Об’єкту.
Не погодившись з рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020, ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування цього рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 у справі № 640/5907/20, яке набрало законної сили 18.05.2020, позов ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020.
Протоколом тендерного комітету № 57 від 19.05.2020 залишено в силі протокол ТК № 9 від 04.02.2020 про визнання переможця процедури закупівлі, який було оприлюднено на електронному майданчику 19.05.2020.
Але на електронному майданчику встановлено 10-тиденний термін оскарження.
Чи можна укладати Договір з переможцем раніше 10-тиденного строку оскарження, враховуючи набрання законної сили рішенням суду?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Поряд з цим повідомляємо, що питання оскарження у судовому порядку рішень органу оскарження розглянуто у запитах 67/2018 та 593/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccc81bc5-f0d8-4bb9-91f6-4b789e19cd6a&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c0efd30-191f-4cc8-8245-22c5d5f5e107&lang=uk-UA
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
14.05.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю.
Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат.
Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».
Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.