16.11.2020
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Просимо надати роз'яснення, щодо алгоритма застосування п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ
Про публічні закупівлі.Приклад 1: перший раз аукціон не відбувся через відсутність пропозицій, другий раз торги не відбувся через недостатню кількість пропозиції, пропозицію подав лише один учасник. Замовник уклав договір відповідно до п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі з компанією, яка не надавала пропозиції у щоден з аукціонів стосовно даної закупівлі. Чи мав право замовник укладати такий договір, не запросивши на переговорну процедуру компанію, яка подавала пропозицію у повторній процедурі відкритих торгів? Приклад 2: Відкриті Торги не відбулися двічі через відсутність пропозиції. Чи має право замовник провести переговорну процедуру відповідно о п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі запросивши учасника/учасників на свій розсуд(будь яку компанію).
Предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації у всіх Прикладах.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
19.10.2020
Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель
Пунктом 22 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
В свою чергу, у вищезазначеному пункті відсутня інформація щодо стану процедури Закупівлі у випадку якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження було оскаржене у суді.
З огляду на вищевикладене, прошу надати консультацію з питань закупівель, а саме: «Чи зупиняється процедура закупівлі у випадку, якщо учасник оскаржить у суді рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження?»
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Поряд з цим повідомляємо, що питання оскарження у судовому порядку рішень органу оскарження розглянуто у запитах 67/2018 та 593/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccc81bc5-f0d8-4bb9-91f6-4b789e19cd6a&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c0efd30-191f-4cc8-8245-22c5d5f5e107&lang=uk-UA
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
06.10.2020
Запитання Тема: Інше
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) чітко передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Аналогічна правова позиція викладена в листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", де зазначено, що у разі, якщо юридичні особи (підприємства, установи,
організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є
замовниками у розумінні Закону.
Аналіз вищенаведеного доводить, що замовниками є, зокрема, юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, у разі здійснення ними своєї діяльності не на промисловій чи комерційній основі. При цьому, такі особи повинні відповідати однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Таким чином, вирішальною ознакою для віднесення юридичної особи до замовника в розумінні Закону є те, чи здійснюється діяльність на промисловій чи комерційній основі.
У разі, якщо юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади здійснюють свою діяльності на промисловій чи комерційній основі, відповідно вони не є замовниками у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». У такому випадку, немає необхідності досліджувати чи вказані особи мають наступні ознаки: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Зазначена правова позиція неодноразово підтверджувалась рішеннями судів.
Зважаючи на вищевикладене, прошу надати узагальнене роз'яснення для органів Казначейства щодо визначення замовників,а саме роз'яснити, що не будь-яка юридична особа, яка є розпорядником (одержувачем)бюджетних коштів вважається замовником в розумінні Закону, а лише та юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та одночасно не здійснює свою діяльності на промисловій чи комерційній основі.
Про наслідки розгляду цього звернення прошу повідомити у встановлений законом строк електронною поштою: eurolex.pl@gmail.com
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Так, з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено листа від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, який адресований органам державної влади, органам місцевого самоврядування,установам, організаціям, підприємствам та іншим суб’єктам сфери публічних закупівель.
05.10.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
01.10.2020 р. до установи звернулась перекладач з заявою про виплату винагороди перекладача за виконаний усний та письмовий переклад на підставі ухвали суду від 23.09.2020 р. з врахуванням вимог Інструкції, затвердженої постановою КМУ від 01.07.1996 №710. Чи відображається таке відшкодування в плані закупівель? Якщо так, то як відзвітуватись по такій закупівлі?