|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю", або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки. Порядок проведення закупівель товарів, робіт та послуг, що становлять державну таємницю регулює ст. 18 Закону України «Про оборонні закупівлі», відповідно до якої закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становить державну таємницю, здійснюється за закритими закупівлями відповідно до цього Закону з урахуванням положень закону, що регулює питання захисту державної таємниці.Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо Вас надати роз`яснення:
1. Який порядок отримання інформації про роботу та отримання доступу до Реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів)?
2. Який порядок проведення процедури закритих закупівель та де здійснювати публікацію Оголошення про початок переговорів/поетапних переговорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 117/2021 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо буде оприлюднено декілька декілька звітів про договір про закупівлю без використання електронної ситеми з одним предметом закупівлі їх загальна сума разом буде перевищувати 50 тис. грн. Але на кінець року вони (разом) будуть використані (оплачені) до 50 тис. грн. Чи є тут порушення Закону України "Про публічні закупівлі? Які саме? Якщо так то яка відповідальність і за що саме, якщо в результаті закупівля не перевищила поріг 50 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання відповідальності пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
24.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв'язку з реформою децентралізації до Чернівецької міської ради розпочато приєднання Коровійської сільської ради (код ЄДРПОУ 04418357). Коровійська сільська рада була замовником закупівлі "Будівництво багатофункціонального майданчика для відпочинку в с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області (коригування)" (UA-2018-07-19-000355-b). У зв'язку з приєднанням Коровійської сільської ради до Чернівецької міської ради даний об'єкт незавершеного будівництва прийнято у комунальну власність Чернівецької міської територіальної громади та передано на баланс департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 23245721), який виступає замовником робіт у сфері будівництва. Станом на сьогодні договір на Будівництво багатофункціонального майданчика для відпочинку в с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області (коригування)" (UA-2018-07-19-000355-b) залишається чинним і невиконаним у повному обсязі, однак Замовник по даному договору (Коровійська сільська рада) перебуває у процесі ліквідації юридичної особи. Якщо департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради буде передано функції замовника даного будівництва, то яким чином технічно реалізувати цей процес в електронній системі закупівель (оскільки до інформації про договір по закупівлі UA-2018-07-19-000355-b неможливо буде внести будь які зміни через ліквідацію Коровійської сільської ради), а в кабінеті замовника - Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради дана закупівля відсутня, а отже будь які додаткові угоди неможливо буде зареєструвати в казначействі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питання реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель необхідно звертатися до ДП «Прозорро», як до адміністратора системи.
Водночас питання правонаступництва розглянуто в листі від 23.03.2018 №3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82
|
|
|
24.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведених відкритих торгів (UA-2020-12-30-002684-b), в яких приймало участь 4 учасника, замовником прийнято рішення про визнання переможцем учасника № 4, в той же час учасник № 3 оскаржив це рішення в АМКУ.
За рішенням Колегії АМКУ замовник має скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника № 3 та рішення про визначення переможцем учасника № 4.
Замовник погодився виконати рішення Колегії АМКУ та відповідно до мотивувальної частини рішення Колегії АМКУ вирішено здійснити повторний перегляд тендерної пропозиції учасника № 3, так як не було надано цьому учаснику можливості усунути невідповідності протягом 24 годин.
Під час оприлюднення замовником на майданчику E-tender документів підтвердження виконання рішення, з’ясувалося, що функціоналом майданчику передбачена повторна оцінка всіх учасників, навіть тих, яких не стосувалося рішення замовника, крім того функціонал майданчику дозволяє таким учасникам дозавантажувати документи незважаючи на те, що замовником раніше прийнято рішення про їх відхилення, в тому числі і через ненадання обґрунтування аномально низької ціни.
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення:
чи мають право учасники № 1 та № 2 дозавантажувати документи, оскільки функціонал дозволяє їм це зробити, незважаючи на те, що виконувати рішення Колегії АМКУ замовник буде тільки щодо учасників № 3 та № 4, а рішення щодо учасників № 1 та № 2 залишаються незмінними?
чи має право замовник розглядати документи, які дозавантажені учасниками № 1 та № 2 (як приклад, дозавантаження учасником обґрунтування аномально низької ціни)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій установлений статтею 26 Закону.
Виходячи зі змісту частини шостої та восьмої статті 26 Закону, тендерні пропозиції або зміни до них мають подаватися учасником виключно до закінчення кінцевого строку їх подання. Тендерні пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються.
Отже, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Дозавантаження учасником до тендерної пропозиції відсутніх документів після закінчення строку їх подання Законом не передбачено.
При цьому відповідь про застосування замовником механізму 24 годин міститься у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
|
22.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля - UA-2020-12-09-016064-c
НВК "Балтська ЗОШ І-ІІІст.№3-колегіум" (Замовник) опублікував 09.12.2020 року звіт про договір про закупівлю за предметом «Послуга з проведення експертного дослідження», вартість закупівлі 45109,44 грн. та оприлюднив договір №227 від 01.12.2020 року. Згідно ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель Замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлює, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю (п. 13 ч.1). Враховуючи, що договір між Замовником (НВК «Балтська ЗОШ І-ІІІ ст. №3-колегіум») та Харківським НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮУ укладено 01.12.2020 року, звіт про даний договір повинен був бути опублікований Замовником не пізніше 04.12.2020 року. Однак в порушення вимог ЗУ «Про публічні закупілі» Замовник опублікував звіт про цю закупівлю лише 09.12.2020 року. Окрім того опублікований в системі Прозорро договір №227 від 01.12.2020 року не містить відбитка печатки Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮУ, та опубліковано копію договору, а не оригінал.
Про зазначені порушення мною було повідомлено 20 січня 2021 року Держаудитслужбу шляхом подання звернення через систему Прозорро "Інформувати про порушення", однак станом на 22.03.2021 відповідь не надана.
В звязку з вищезазначеним, прошу надати розяснення, чи розглядають органи Держаудитслужби звернення громадян, подані через майданчик Прозорро про порушення під час проведення закупівлі на суму до 50 тис. гривень. Якщо ні, то який орган здійснює моніторинг та контроль за такими закупівлями, до якого органу їх можна оскаржити.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Частиною першою статті 44 Закону установлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
При цьому в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” є можливість подання електронних звернень щодо виявлених порушень до Держаудитслужби. Цей функціонал був розроблений на виконання Розпорядження КМУ від 18 грудня 2018 року № 1088-р “Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” 2018-2020 роках”. Згідно зі статтею 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", акти Кабінету Міністрів України, зокрема розпорядження, є обов'язковими до виконання.
Тому, з питань, що стосується порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо надходження електронного звернення до ДАСУ через електронну систему закупівель, слід звертатися до Держаудитслужби.
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|