Меню

Консультації

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
21.05.2021
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» Державну установу «Професійні закупівлі» визначено централізованою закупівельною організацією, яка проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами за рахунок коштів державного бюджету з 01.01.2021 в інтересах Держрибагентства в якості замовника. Сумський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, не є юридичною особою, однак має власний код ЄДРПОУ та самостійно проводить в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», процедури закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідні для виконання завдань та функцій, покладених на нього відповідним Положенням. Листом від 23.03.2021 № 2-11.3-16/1627-21 Держрибагентство довело до відома територіальні органи Держрибагентства, в т.ч. й Сумський рибоохоронний патруля, про необхідність дотримання територіальними органами у своїй діяльності вимог вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України. Враховуючи викладене, з метою належної організації відповідної процедури у межах чинного законодавства, Сумський рибоохоронний патруль звернувся до Державної установи «Професійні закупівлі» щодо надання роз`яснення відносно поширення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» на правовідносини щодо здійснення публічних закупівель територіальними органами Держрибагентства або порядку проведення таких процедур для вказаних органів. Листом від 08.04.2021 № 64 (додається) Державна установа «Професійні закупівлі» порадила звернутися за відповідними роз`ясненнями та уточненнями до уповноваженого органу, який формує політику у сфері публічних закупівель з огляду на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій» вказана установа не є ініціатором визначення замовників, для яких проведення закупівель через цзо є обов`язковим. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства відповідно до чинного законодавства є уповноваженим органом, який формує політику у сфері публічних закупівель. Враховуючи вищевикладене, просимо надати письмове роз`яснення відносно поширення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» на правовідносини щодо здійснення публічних закупівель територіальними органами Держрибагентства.
Відповідь
14.05.2021
Запитання      Тема: Планування закупівель
По результатах проведення всіх первинних процедур закупівель згідно річного плану (зокрема продуктів харчування) є загальна економія кошторисних асигнувань. Чи можливо (взагалі) за її рахунок спланувати закупівлі тих самих продуктів харчування та додаткових ІНШИХ продуктів харчування (за кодом ДК), які запланувати в первинному річному плані не було можливості (не вистачало кошторисних асигнувань)?
Відповідь
05.05.2021
Запитання      Тема: Інше
Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень. В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів) Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність. Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України. Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі. Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?
Відповідь
05.05.2021
Запитання      Тема: Виконання договору
При виконанні робіт згідно з укладеним договором відбулося значне подорожчання матеріально-технічних ресурсів в порівнянні з їх вартістю в договірній ціні, при оформленні цього подорожчання керуємося роз'ясненнями збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. за рахунок витрат на інфляцією по договірній ціні, а решту за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною. Замовник посилаючись на Закон України «Про публічні закупівлі» відмовляється компенсувати наші витрати за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною ( з її уточненням) або за рахунок коштів на покриття додаткових витрат , повязаних з інфляційними процесами та коштів на покриття ризику усіх учасників будівництва, передбачених відповідними графами «Зведеного кошторисного розрахунку вартості обєкта будівництва». Прошу надати пояснення щодо можливості та правомірності застосування наведеної норми збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь
26.04.2021
Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Відповідно до розпорядження КМУ від 25.09.2019 №846-р, а саме абзацу 3 пункту 3, в якому зазначено, що згідно з додатком 2 зазначена централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року. Відповідно до додатку 2 Держрибагентство України підпадає під вищевказану категорію замовників. Однак в даному розпорядження нічого не вказано про територіальні органи. В своїх відповідях на аналогічні запитання Мінекономіки посилається на інформаційний лист 3304-04/6578-06 від 06.02.2020 https://www.me.gov.ua/Files/Download?Id=1750f7d9-21d8-46c9-bfc8-f83ef76c9023 Однак слід зазначити, що у цьому листі йдеться про територіальні органи центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи. Між тим, територіальні органи Держрибагентства діють у складі Держрибагентства як відокремлені структурні підрозділи та не мають статусу юридичної особи, але мають код ЄДРПОУ, власний кошторис та самостійно сплачують податки та збори. На основі вищевикладеного просимо надати роз’яснення з приводу здійснення тендерних закупівель через ДУ "Професійні закупівлі" територіальними органами Держрибагентства з урахуванням особливостей їхнього статусу.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json