|
|
28.05.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведення процедури закупівлі UA-2019-12-20-003579-b код згідно ДК 021:2015 50330000-7 «Послуги з технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання (Повне технічне обслуговування систем диспетчеризації)», між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», (далі – Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні диспетчерські системи», (далі – Виконавець) було укладено Договір № 11 від 24.02.2020 року про надання послуг з повного технічного обслуговування систем диспетчеризації, (далі – Договір), строком з 24.02.2020 року по 31.12.2020 року та загальну суму 6 390 328,32 грн. з ПДВ.
Під час виконання договору склалась наступна ситуація:
Розрахунки за надані послуги здійснювались на підставі актів наданих послуг, які оформлювалися щомісяця і станом на 31.12.2020 року та згідно підписаних актів, сума наданих по Договору послуг становить 5 213 696,31 грн.
30 грудня 2020 року було укладено додаткову угоду на подовження дії договору до 31.03.2021 року та на збільшення суми договору до 7 668 393,98 грн. (збільшення на 1 278 065,66 грн. або 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю згідно частини 6 статті 41 закону України «Про публічні закупівлі» для проведення процедури закупівлі на початку року).
Сума наданих послуг за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року – 1 518 287,00 грн. Загальна сума виконання договору із урахуванням додаткової угоди станом на 31.03.2021 року – 6 731 983,31 грн. Замовник розуміє та погоджується з тим, що послуги за останній місяць (березень) було надано у повному обсязі, але відмовляється від підписання повних актів, посилаючись на те, що сума актів з початку року перевищить 20 % від суми договору за попередній рік, та пропонує зменшити акт за останній місяць таким чином, щоб сума актів за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року не перевищувала 1 278 065,66 грн. (20 % від суми основного договору).
Запитання:
Чи є правомірними дії Замовника щодо зменшення актів за останній місяць, з огляду на те, що послуги в останньому місяці (березні) було надано у повному обсязі, а загальна сума виконання договору (з 24.02.2020 року по 31.03.2021 року) 6 731 983,31 грн., не перевищила суму, затверджену у додатковій угоді 7 668 393,98 грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
28.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію учасника з підстав, що ціна електроної пропозиції учасника не співпадає з ціною яка зазначена у тендерній пропозиції. А саме різниця між сумами становила 2 копійки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Водночас Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупіель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупіель.
Так, згідно з пунктом 3 Порядку у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
У свою чергу, перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений у статті 31 Закону та є вичерпним.
При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно.
Водночас згідно з частиною третьою статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
|
|
|
28.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «АМПУ» звертається за наданням роз"яснення на наступне питання.
Підпунктом 8 пункту 4 Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі-Вимоги), затверджених Наказом Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 встановлено, що у реквізитах гарантії: зазначаються унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, у форматі UA-XXXX-XX-XX-XXXXXX-X та назва і вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO».
Питання полягає у наступному: що розуміється під виразом «та назва» і під виразом «і вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO»? Яка саме повинна бути зазначена інформація для виконання підпункту 8 п.4 Вимоги? Для більш детального розуміння та виконання Вимоги, наведіть приклад правильного заповнення зазначеного пункту. Заздалегідь вдячні!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – Вимоги).
Відповідно до пунту 4 Вимог у реквізитах гарантії зазначається зокрема зазначаються унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, у форматі UA-XXXX-XX-XX-XXXXXX-X та назва і вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO»
Таким чином, у реквізитах гарантії зазначається номер оголошення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель та назва вебсайта інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO» , тобто - www.prozorro.gov.ua
|
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міська рада вирішила провести нормативну-грошову оцінку земельних ділянок в межах міста. Оголосила публічні закупівлі. За результатом торгів найнижча пропозиція була відхилена по формальним ознакам, обрано переможцем іншого учасника. Першим учасником подано скаргу до АМКУ, розгляд ще досі триває. В цей час, міська рада знаходить інвестора, який готов профінансувати за власні кошти проведення таких робіт. Закон про "Оцінку земель" таке фінансування дозволяється, однак виникає питання - чи повинна в такому випадку міська рада оголошувати проведення публічних закупівель, адже вона виступає замовником робіт чи даний випадок не підпадає під дію ЗУ "Про публічні закупівлі", в зв'язку з тим, що роботи будуть виконанні не за бюджетні кошти, а за приватні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення в частині перебігу строків, а саме Замовником було оголошено процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою в 2020 році. На єтапі прекваліфікація одним з учасником було подано скаргу до АМКУ щодо неправомірної кваліфікації інших учасників. За результатами розгляду АМКУ задовільнило скаргу учасника в 2021 році. Керующись ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником в судовому порядку було оскаржено рішення АМКУ та суд постановив, що рішення АМКУ було неправомірним та визнав його не дійсним в 2021 році. Суть питання: Які дії повинен вчинити Замовник за результатами вироку суду? Чи має право Замовник продовжити дану запувівлю з урахуванням того, що проводилась в 2020 році, в ТД строк поставки був 2020 рік, строк дії договору 2020 рік. Якщо не правомірним буде продовження процедури то по якій підставі Замовнику скасувати закіпівлю за умови, що потреба не відпала. Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, перебіг строків, зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.
При цьому зазначаємо, що судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
Своєю чергою, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Укладення договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону та з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, призводить до нікчемності такого договору у відповідності до пунктів 2 та 4 частини першої статті 43 Закону.
Отже, у разі неможливості укладення договору про закупівлю на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю, замовник може прийняти рішення про відміну тендера на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
|