Прошу розяснити, відповідно до діючого законодавства України "Про публячні закупівлі" чи можна укладати Договір на закупівлю товарів з одним постачальником на декільна предметів закупівель у одному договорі, чи все ж необхідно укладати один договір на один предмет закупівлі. Оскільки відповідно до Розяснень МЕРТ у листі № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року зазначено, що Замовник може укладати один договір на різні предмети закупівель, але на кожен предмет необхідно публікувати окремий звіт. Маю зазначити, що ваше розясненн-рекомендація не відповідає функціоналу майданчиків та с.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко зазначено, що у звіті зазначається ціна угоди (тобто ціна договору), а не предмета закупівель. І при опублікуванні звіту про укладений договір без використання електронної системи закупівель існує НЕВІДПОВІДНІСТЬ, оскільки вартість предмета закупівлі значно менша від суми договору, який завантажується в систему. Дані дії суперечать чинному законодавсту, і наражають Замовників на застосування штрафних санкцій від перевіряючих органів. Адже вище зазначена невідповідність не відповідає Закупівлі. Тому прошу надати розясненн щодо Оприлюднення звітів про укладені Договори відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі", або внести зміни до функціоналів майданчиків, щоб уникнути в подальшому порушень. Маю наголосити що "Ціна договору" це не вартість предмету закупівель, адже у звіті про укладений договір зазначається лише один предмет закупівлі згідно ДК 021:2015. Якщо керуватись ЗУ, то має бути один звіт по одному договору на один предмет закупівлі.

Відповідно до статті 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ДП «MTП «Чорноморськ» зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність за рік разом з аудиторським висновком, який надасться суб’єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту такої фінансової звітності. Відповідно до частини 1 статті 29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» суб’єкт аудиторської діяльності для надання з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається загальними зборами акціонерного товариства, загальними зборами учасників, засновником у недержавних унітарних підприємствах, органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики державних (комунальних) підприємств та господарських товариств, у яких державі належить 100 відсотків акцій (часток, паїв) статутного капіталу, іншим вищим органом управління відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідно до п.10.2 Статуту ДП «MTП «Чорноморськ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15 грудня 2017 № 449 до виключної компетенції наглядової ради ДП «MTП «Чорноморськ» належить обрання незалежного аудитора Підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг (згідно п. 7.2. Статуту функції Наглядової ради Підприємства до проведення першого засідання Наглядової ради здійснює Уповноважений орган управління, тобто Міністерство інфраструктури України). Так, у статті 29 Закону про аудит, зокрема передбачено, що для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Тобто підприємство має подати Органу управляння ДВІ ПРОПОЗИЦІЇ. -ДП «МТП «Чорноморськ» є замовником у розумінні статті 1 Закону про закупівлі, а отже умови, порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, включаючи обрання переможця, визначення ціни договору тощо, регулюються Законом України «Про публічні закупівлі». При цьому, при проведенні закупівлі в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначає суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності. З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Статуту належать Уповноваженому органу управління ДП «МТП «Чорноморськ», не вбачається за можливе укласти договір з одночасним дотриманням вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». У зв’язку із зазначеним, просимо надати роз’яснення – яким чином, із дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» можна виконати норму Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», згідно з якою, за результатами конкурсу аудиторський комітет представляє обґрунтовані рекомендації щодо призначення суб’єкта (суб’єктів) аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, які мають включати щонайменше дві пропозиції щодо відбору суб’єктів аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, якщо за Законом України «Про публічні закупівлі» може бути лише один переможець.

Нашим підприємством було заключено договір, звіт про виконання якого ми не опублікували протягом 3 дні, у зв'язку з відсутністю інтернету, після отримання проекту моніторингу , в якому зазаначалось, чому ми не опублікували звіт, ми через рік після виконання і закінчення терміну дії договору для усунення зазначеного порушення опублікували звіт про виконання договору. На що у висновку ДАСУ зазначилось що ми все одно порушили статтю 10 ЗУ "Про публчні зкупівлі". Які надати аргументи чи заперечння, чому звіт було опубліковано через рік після закінчення терміну ді договору і після його виконання

Замовником оголошено спрощену закупівлю, в якій 14.12.2020 р. визначено учасника переможцем. Таким чином, учасник має право подати документи для укладання договору про закупівлю до 4 січня 2021 р. Але, якщо договір буде укладено у 2021 році, то зміст договору не буде відповідати проекту договору, який було опубліковано разом з оголошенням. Замовник вбачає за необхідне відмінити закупівлю, так як вона не встигає бути виконаною у 2020 році. Як правильно в даному випадку відминити закупівлю, на які підстави посилатися?

Комунальне підприємство (власник міська рада), яке займається виробнитвом теплової енергії, в січні 2020 року планує придбати за кошти, виділені з міського бюджету, автомоібль вартістю 900 тис.грн. Чи не буде порушенням, якщо автомобіль буде придбано без використання електронної системи Прозоро, тобто укладено прямий договір.